Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – сюрпризи законодавства у 2017 році
З прийняттям змін до Податкового кодексу в ніч на 21 грудня Парламент України приготував платникам податків багато сюрпризів на 2017 рік. Зокрема зміни торкнулися ст. 39 ПКУ щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Загалом зміни можна оцінити як позитивні та логічні. Але, як і в минулому році, в деяких питаннях складно обійтися без роз'яснень фахівця в цій сфері.
Коротко розглянемо всі новації, серед яких є приємні сюрпризи й не дуже.

По-перше, збільшено вартісний критерій для визнання операцій контрольованими:
- критерій річного доходу платника податків збільшено втричі й повинен перевищувати 150 млн. грн. (у порівнянні з попередньою редакцією, яка передбачала поріг у 50 млн. грн.);
- критерій річного обсягу операцій з кожним контрагентом нерезидентом збільшено вдвічі й повинен перевищувати 10 млн. грн. (в порівнянні з попередньою редакцією - 5 млн. грн.).
Така лібералізація дозволить зітхнути з полегшенням малому бізнесу, який виходить на міжнародний ринок. Адже практика 2016 року свідчить, що для дотримання вимог щодо виявлення контрольованих операцій та подачі звітів по ТЦУ «дрібному» бізнесу доводилося залучати на аутсорсинг дорогих фахівців або окремої людини в штат. Ті ж, хто поставився до даного питання не достатньо серйозно, заплатили відчутні для малого бізнесу штрафи за несвоєчасну подачу звітів або не включення до звіту контрольованої операції.

По-друге, перенесено кінцевий термін подачі звіту по ТЦУ з 1 травня на 1 жовтня, що дає платникам податків більше часу провести аудит на предмет виявлення контрольованих операцій і підготовки коректного звіту по ТЦУ.

По-третє, зміни торкнулися і штрафів за порушення законодавства по ТЦУ. Зокрема, розмежовані штрафні санкції за неподання звітності по ТЦУ або невключення в таку звітність інформації по всіх контрольованих операціях за період і подальшої неподанням платником податків звітності по ТЦУ по закінченню 30 днів межового терміну оплати штрафів. Мова йде про те, що оплата штрафу за неподання звіту або невключення контрольованої операції не звільняє платника податків від обов'язку подати звіт і у разі подальшої неподання передбачена пеня в розмірі 5 прожиткових мінімумів за кожний прострочений день.
Розміри штрафів також змінилися. Тепер розмір штрафних санкцій прив'язаний до мінімального прожиткового мінімуму, що збільшує гривневий еквівалент в порівнянні з минулим роком.

Також варто звернути увагу на розширення списку суб'єктів, з якими операції вважатимуться контрольованими. Крім операцій з пов'язаними нерезидентами, нерезидентами-комісіонерами, і нерезидентами зі списку Кабінету Міністрів України, контрольованими будуть вважатися операції з нерезидентами, які не платять податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі з доходів отриманих за межами держави реєстрації або не є податковими резидентами держав, в яких вони зареєстровані.
Дані зміни дають ґрунт для багатьох маніпуляцій. Напевно зміни приведуть до визнання операцій з компаніями такої організаційно-правової форми як партнерства (Limited Partnership) – контрольованими. Такі структури часто використовуються при організації міжнародного бізнесу. Більш того, для перевірки того факту, що контрагент є податковим резидентом країни реєстрації, контролюючий орган ймовірно вимагатиме від платника податків довідку про податкову резидентність контрагента з належною легалізацією Апостиль, тягар відповідальності і витрати на отримання якої ляжуть на платника податків.

Важливо згадати, що новими змінами уточнено вимоги до документації щодо трансфертного ціноутворення та порядок самостійної коригування ціни.

Враховуючи згадані зміни та безліч нюансів, стає очевидним, що супровід аудиторами господарської діяльності у звітному періоді, за яким необхідно скласти і подати звітність по контрольованих операціях, дає можливість в повному обсязі ідентифікувати їх здійснення, а також визначити та оптимізувати методи обґрунтування відповідності ціноутворення за принципом «витягнутої руки». Зрозуміло, що правильні рішення в цьому питанні допоможуть уникнути штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України.

Необхідно підкреслити, що 2017 рік готує безліч змін в правовому регулюванні бізнесу, які, окрім ТЦУ, торкнулися декларування майнового стану та доходів, роботи фізичних осіб – підприємців, розміру мінімальної заробітної плати, оцінки земель населених пунктів, дозвільної системи в сфері господарської діяльності та багатьох інших сфер.

One-stop Сonsultancy – сьогодні це головний принцип ефективного сервісу для бізнесу, який дозволяє компанії оптимізувати податки, забезпечити якісний аудит і бухгалтерський облік, правовий супровід і захист, реєстрацію та організацію міжнародного бізнесу.

Read also in english arcticle at KiyvPost

Facebook

всi новини