Нотаріальна таємниця спадкування: баланс прав спадкоємців

Наша країна зараз перебуває у такому періоді свого розвитку, коли як зовнішні, так і внутрішні фактори призводять до загострення конкуренції у бізнес-середовищі. 30 років незалежності, за яких відбулося накопичення первинного капіталу національними лідерами, святкуємо в умовах війни на сході країни. Світові та локальні економічні кризи, локдауни на тлі поширення смертоносних вірусів є тими несприятливими факторами, що суттєво впливають на притаманну капіталізму властивість – зростати та збільшувати статки. За таких умов збагачення одного може відбуватися виключно за рахунок погіршення фінансового стану решти.  Що і спостерігаємо останнім часом у юридичній практиці КАС груп.

Супровід проектів з корпоративних конфліктів дозволив зробити цікавий висновок щодо посилення тенденції використання членів сім’ї та колишніх її членів з метою недружніх поглинань, або ж то знищення конкурентів. Нижче викладений доволі спеціальний матеріал, що було підготовлено юристом Володимиром Ситніком, стосується прав спадкоємців знайомитися з матеріалами спадкової справи, заведеної нотаріусом. Адже на перший погляд виглядає законним та логічним право кожного із спадкоємців померлого бути обізнаним, яке майно та права лишилися за померлим, яка спадкова маса сформована, які документи подані рештою родичів у спадкову справу – аналіз побаченого дозволить виправити можливі помилки, скористатися своїми правами з подання клопотань, заяв, пошуку майна, коштів, включення до маси не врахованих об‘єктів. Практичні ситуації наводять тим не менш на розуміння сталої практики з боку нотаріусів закривати такий доступ в інтересах особи, що ініціювала заведення спадкової справи, прикриваючись нотаріальною таємницею. Судова практика у питанні оскарження відмови нотаріуса доволі суперечлива, але має залежність від конкретних обставин справи і часто призводить до позитивного результату за умов грамотного підходу. Читаємо аналітику Володимира нижче.

Щодо ознайомлення спадкоємців з матеріалами спадкової справи

Законодавство:

Відповідно до статті 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Статтею 8 Закону України «Про нотаріат» встановлюється нотаріальна таємниця. Нотаріальна таємниця – це сукупність відомостей,  отриманих під час  вчинення  нотаріальної дії або звернення  до нотаріуса заінтересованої особи, у тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій.

Судова практика:

• Постанова Сумського апеляційного суду від 09.04.2020 р., якою залишено в силі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 17.02.2020 р.

Підтверджено право на ознайомлення з матеріалами спадкової справи. За обставинами справи, спадкову справу було заведено саме за заявою позивача, який і хотів ознайомитися з матеріалами.

Вимога щодо дотримання нотаріальної таємниці, на думку колегії суддів, передусім означає виключення умов, за яких зі змістом нотаріальної дії можуть ознайомлюватися інші особи, крім її учасників.

Доводи апеляційної скарги про те, що спадкова справа містить відомості і про інших осіб, крім спадкоємця ОСОБА_1 , зокрема, інформацію про іншого спадкоємця померлої ОСОБА_2 – про її дочку, а також відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, колегія суддів враховує, що необхідно взяти до уваги і ті обставини, що надаючи заявнику на ознайомлення матеріали спадкової справи приватний нотаріус не позбавлений можливості вжити заходів для захисту персональних даних інших осіб, які не є учасниками нотаріальної дії та для захисту отриманої при оформленні спадкової справи інформації, що не стосується прав заявника на отримання спадщини після смерті його матері.

При цьому, слід мати на увазі, що не можуть становити нотаріальну таємницю для учасників нотаріальної дії такі обставини, що визначені законом як підстави для реалізації спадкових прав, зокрема, склад спадкового майна або підстави спадкування.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач, як спадкоємець, особисто подавав документи, необхідні для прийняття спадщини, з якими він був ознайомлений, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки вказана обставина не позбавляє його права на ознайомлення з матеріалами спадкової справи.

Отже, ураховуючи, що знайшли своє підтвердження порушення прав позивача з боку відповідача щодо отримання інформації, що знаходиться в спадковій справі і стосується його спадкових прав, тому вони підлягають судовому захисту.

По цій справі є ухвала про відкриття касаційного провадження від 15.05.2020 р. Підстава: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 8 Закону України «Про нотаріат». Однак згідно з ЄДРСР і офіційним веб-сайтом «Судова влада» будь-які подальші рішення у справі або відомості про рух справи у суді касаційної інстанції відсутні.

• Рішення Печерського районного суду від 25.01.2017 р.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Таким чином, закон передбачає процедуру видачі довідки, а не ознайомлення з архівним документом.

Крім того, суд надає оцінку тій обставині, що в спадковій справі знаходяться особисті відомості надані іншими спадкоємцями, на які теж поширюється нотаріальна таємниця, яку нотаріус захищає на підставі закону. Тобто ознайомлення з такими документами порушує права іншої особи, яка звернулась до нотаріуса.

• Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 12.03.2015 р.

Розглядався позов про визнання неправомірними дій завідувача Тетіївської державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. щодо збору персональних даних (нотаріальної таємниці) та розголошення персональних даних про наявність у позивача приватної власності.

Позивач вказує, що державний нотаріус перевищила свої повноваження, направивши запит до бюро технічної інвентаризації про отримання конфіденційної інформації щодо її власності та в подальшому отриману інформацію, яка містить нотаріальну таємницю, надала третім особам, без її згоди.

Нотаріус зазначила, що завела спадкову справу за заявою про прийняття спадщини, поданою третьою особою (спадкоємцем першої черги). Одним із спадкоємців була позивач (дружина померлого). Запит до бюро технічної інвентаризації був здійснений нотаріусом за письмовою заявою представника особи, що подала заяву про прийняття спадщини (спадкоємця першої черги) з метою з’ясування належності спадкодавцю житлового будинку, в якому він проживав в день смерті. Із наданої відповіді стало відомо, що будинок є спільною сумісною власністю подружжя – спадкодавця і позивача (дружини). Про спадкову масу нотаріус доводить до відома всіх спадкоємців.

Суд дійшов висновку, що  оскільки державним нотаріусом із відповіді бюро технічної інвентаризації на запит встановлено, що житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому представнику спадкоємця першої черги правомірно було надано інформацію щодо спадкового майна. Державний нотаріус діяла в межах своїх повноважень, неправомірних дій щодо збору персональних даних (нотаріальної таємниці) та розголошення персональних даних позивача не встановлено.

Висновки:

Таким чином, законодавство прямо не закріплює право спадкоємців знайомитися з матеріалами спадкової справи або ж обов’язок нотаріуса надавати матеріали спадкової справи  для ознайомлення. Основний аргумент проти – спадкова справа містить особисті відомості, надані іншими спадкоємцями, що і спричиняє відмову нотаріусів надавати відповідну інформацію або документи для ознайомлення.

Висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 8 Закону України «Про нотаріат» (нотаріальна таємниця) до зазначених правовідносин також відсутній (наразі справа зі схожими обставинами перебуває на розгляді Касаційного цивільного суду).

Серед судів першої інстанції наявні суперечливі і навіть прямо протилежні висновки щодо надання нотаріусами інформації про матеріали спадкової справи.

Водночас наявна практика на рівні апеляційної інстанції, згідно з якою склад спадкового майна або інші обставини, що є підставою для реалізації спадкових прав, не можуть становити нотаріальну таємницю для учасників нотаріальної дії.