Плани парламенту у сфері оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних з державою-агресором

Опубликовано: 13.04.2022

01 квітня Верховною Радою України прийнято за основу Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з державою – агресором (№ 7232 від 30.03.2022 р.). Звертаємо увагу, що законопроект поки що прийнято за основу, але, вірогідно, від буде доопрацьований та прийнятий в цілому. Проектом передбачені особливості оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних із РФ, зокрема використання підвищуючого коефіцієнту при обрахуванні деяких видів податків. Пропонуємо ознайомитися із ключовими положеннями законопроекту нижче.

Загальні положення

  1. Вводиться поняття Реєстру суб’єктів господарювання, що пов’язані економічними зв’язками з державою- агресором (далі – Реєстр). Порядок формування та ведення Реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України. Формують та ведуть реєстр контролюючі органи.
  2. Визначається, що державою-агресором є РФ.
  3. По суті закон поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які прямо або опосередковано пов’язані з РФ. Детальніше встановлюється, що під суб’єктами господарювання, що пов’язані економічними зв’язками з державою-агресором, розуміються:
  4. юридична особа – резидент України (її філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України), що здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України на її території з наступними ознаками:

– її засновником (учасником, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником (контролером), якої прямо або опосередковано станом на 23 лютого 2022 року є резидент держави-агресора (фізична або юридична особа) та/або у якої держава-агресор прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є держава-агресор та/або громадяни держави-агресора, та/або у яких держава-агресор та/або громадяни держави-агресора прямо або опосередковано мають частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Формулювання законопроекту не досить точне та залишає багато запитань щодо його тлумачення. Сподіваємося, до розгляду проекту в цілому воно буде вдосконалене.

2) юридична особа – резидент України (її філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України), яка:

– отримує дохід у будь-якій формі з джерелом походження з держави-агресора або

– прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі – резиденті України чи іноземній юридичній компанії, організації – нерезиденті України, яка, в свою чергу отримує дохід з джерелом походження з держави-агресора чи здійснює господарські операції, які, виходячи з їх юридичного змісту, можуть призводити до отримання доходу.

Ці самі положення діють для нерезидентів, діяльність яких утворює постійне представництво в Україні.

Доходом у такому випадку вважатиметься будь-який дохід, отриманий від будь-яких видів діяльності на території держави-агресора, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

  1. юридична особа – резидент України (її філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України), яка є учасником міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої міжнародної групи компаній отримує дохід з джерелом походження з державиагресора чи здійснює господарські операції, які, виходячи з їх юридичного змісту, можуть призводити до отримання доходу (в тому числі, якщо такий дохід отримується або може бути отриманий внаслідок діяльності материнської компанії або учасника міжнародної групи компаній, яка призводить до утворення постійного представництва нерезидента в державі-агресорі), або у яких виникають чи можуть виникати фінансові зобов’язання перед резидентами держави-агресора чи перед якими у резидентів держави- агресора виникають чи можуть виникати фінансові зобов’язання (в тому числі, у результаті надання
    банківської гарантії, здійснення операцій за акредитивами).

Ці самі положення діють для нерезидентів, діяльність яких утворює постійне представництво в Україні.

Як вже зазначалося вище, доходом у такому випадку вважатиметься будь-який дохід, отриманий від будь-яких видів діяльності на території держави-агресора, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

4) юридична особа – резидент України (її філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України), яка є учасником міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої міжнародної групи компаній забезпечують економічну підтримку держави-агресора (в тому числі, якщо така підтримка забезпечується внаслідок діяльності материнської компанії або учасника міжнародної групи компаній, яка призводить до утворення постійного представництва нерезидента в державі-агресорі).

Ці самі положення діють для нерезидентів, діяльність яких утворює постійне представництво в Україні.

Під забезпеченням економічної підтримки держави-агресора розуміються безоплатні операції. Детальніше проект закону визначає такий перелік: операції на користь резидентів держави-агресора чи пов’язаних з ними осіб (в тому числі, якщо такі операції здійснюються із залученням посередників чи агентів, які не є резидентами держави-агресора) з:

  • безоплатного надання товарів, робіт, послуг для споживання чи зберігання на території держави-агресора, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні;
  • безоплатної передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності резидентам держави-агресора чи резидентам будь-яких інших держав територій для використання на території держави-агресора, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
  1. Ставка податку. Для суб’єктів господарювання, що пов’язані економічними зв’язками з державою-агресором, податкове зобов’язання за податками, визначеними законом, обчислюється за ставками, визначеними відповідними розділами  Податкового кодексу України із застосуванням підвищуючого коефіцієнту 1,5 за
    кожен податковий (звітний) період
    , передбачений для такого податку.
  2. Проект пропонує поширити підвищуючий коефіцієнт на такі податки:
  • податок на прибуток підприємств (крім ставок, які застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України, що регулюється п. 141.4 Податкового кодексу України);
  • екологічний податок;
  • рентна плата;
  • податок на майно.
  1. Звільнення від обов’язку застосування підвищуючого коефіцієнту.  Звільняється платник податків у разі, якщо його господарська діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України, зокрема, але не виключно, у випадку, якщо суб’єкт господарювання здійснює постачання товарів, устаткування та обладнання, які не виробляються та не мають аналогів в Україні. Перелік критеріїв, за якими суб’єкт господарювання визнається таким, що має право на звільнення від оподаткування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
  2. Обов’язок здійснювати перерахунок податків. Платник податків зобов’язаний здійснити перерахунок податкових зобов’язань за всі місяці відповідних звітних (податкових) періодів, що припадають на період з першого числа місяця, в якому набуто статус субєкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, до останнього числа місяця, в якому подано повідомлення про набуття такого статусу, без застосування штрафних санкцій, визначених підпунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (5% від суми недоплати).
  3. Особливості щодо спрощеної системи оподаткування. Платнику податків, який є суб’єктом господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, єдиний податок з урахуванням особливостей під час воєнного стану).

 

Порядок набуття статусу

 

  1. Проектом передбачається, що  у випадку, якщо платник податків протягом податкового звітного року набув статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, він зобов’язаний подати до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття відповідне повідомлення про набуття статусу із зазначенням дати набуття такого статусу. Форма повідомлення має бути затверджена Мінфіном. В такому разі податкові зобов’язання обчислюються із застосуванням підвищуючого коефіцієнта, починаючи з першого числа звітного (податкового) періоду, на який припадає дата набуття такого статусу.
  2. Платник податків, який станом на 1 липня 2022 року відповідає ознакам суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, зобов’язаний подати до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття чинності цим законом повідомлення, та здійснити перерахунок податкових зобов’язань за визначеними цим законом податками (перелік міститься вище), з 1 березня 2022 року на підставі подання уточнюючих декларацій (розрахунків) із застосуванням підвищуючого коефіцієнта, без застосування штрафних санкцій.
  3. Наслідки неподання повідомлення.  Якщо за результатами податкового контролю контролюючий орган встановив наявність статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, підвищений коефіцієнт застосовується для всіх випадків обчислення податкових зобов’язань платника податків (в тому числі при донарахуванні податкових зобов’язань контролюючими органами).
  4. Наслідки для неприбуткових організацій. Набуття неприбутковою організацією статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, є підставою для виключення її з Реєстру неприбуткових організацій та нарахування грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
  5. Відповідальність за неподання повідомлення або подання повідомлення з недостовірною інформацією, а також незастосування підвищуючого коефіцієнту за наявності підстав для його застосування – штраф в розмірі 1,5 відсотка суми доходу (виручки) платника податків за кожний податковий (звітний) період, за який податкові зобов’язання мали визначатися із застосуванням підвищуючого коефіцієнту.

Випадки, коли вживаються дії по втраті такого статусу

Проект закону передбачає також і дії платника, якщо ним або пов’язаними з ним особами вживаються дії, спрямовані на втрату статусу (наприклад, вихід з ринку РФ самого суб’єкта господарювання або материнської компанії, вихід із суб’єкта господарювання учасників – громадян або юридичних осіб – резидентів РФ тощо). Передбачається наступне:

У випадку, якщо платник податків, який зобовʼязаний подати повідомлення про набуття статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, має інформацію про початок юридичних дій, наслідком яких має стати втрата такого статусу, платник податків зазначає у повідомленні очікувану дату втрати статусу із посиланням на відповідні підстави.

Такими підставами, зокрема але не виключно, можуть бути публічне повідомлення керівних органів міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, чи рішення засновників та/або учасників платника податків, який не входить до складу міжнародної групи компаній, про припинення діяльності в державі-агресорі.

Отже, платником податку все рівно має подаватися повідомлення про наявність пов’язаного з РФ статусу із зазначенням в ньому інформації про заплановану втрату такого статусу.

У разі надання такої інформації платник податків має право на незастосування підвищувального коефіцієнту при обчисленні податкового зобовʼязання за місяці звітних (податкових) періодів, що припадають на період 18 календарних місяців з дня набуття чинності законом.

 

Особливості здійснення перевірок

 

  1. Доповнено положення щодо камеральної перевірки. Предметом камеральної перевірки також може бути застосування платником податків, що подав повідомлення про набуття статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, підвищуючого коефіцієнту.
  2. Визначено додаткові підстави для позапланової перевірки, а саме:
  • у разі отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, інших платників податків, а також за наслідками податкового контролю, інформації, що свідчить про можливий статус платника податків як суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, за умови невиконання чи несвоєчасного виконання таким платником вимоги щодо повідомлення контролюючого органу про такий статус, або про відсутність підстав для надання платнику податків права на звільнення від застосування підвищуючого коефіцієнту на підставі переліку критеріїв, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, у зв’язку з недотримання платником податків вимоги щодо повідомлення контролюючого органу про набуття таким платником податків статусу суб’єкта господарювання, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, або повідомлення недостовірної інформації про наявність права на звільнення від застосування підвищуючого коефіцієнту на підставі переліку критеріїв, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Тривалість таких перевірок не повинна перевищувати 90 робочих днів.

  1. Передбачені випадки нарахування грошових зобов’язань без дотримання строку давності. Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного Податковим кодексом України  (загальний – 1095 днів), якщо:
  • за результатами документальної позапланової перевірки, що проводиться з підстав визначення дотримання цих положень законодавства, підтверджено статус платника податків як субєкта господарювання, що повязаний економічними звязками з державою-агресором, та встановлено факт невиконання чи несвоєчасного виконання таким платником вимоги щодо повідомлення контролюючого органу про такий статус;
  • за результатами документальної позапланової перевірки, що проводиться з підстав визначення дотримання цих положень законодавства, підтверджено факт відсутності у платника податків права на звільнення від застосування підвищуючого коефіцієнту на підставі переліку критеріїв, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
  1. На такі перевірки не поширюються обмеження щодо проведення перевірок у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Отже, вони можуть бути проведені і під час воєнного стану.

Як бачимо, розглянутий законопроект може торкнутися широкого кола суб’єктів господарювання, особливо компаній, як входять у міжнародні групи. Тому вже зараз таким компаніям слід визначатися із діями, які необхідно проводити для уникнення отримання статусу суб’єкта, пов’язаного з державою-агресором.

Будьте в курсе свежих новостей и событий!



    Позвонить Отправить Email