Прийнято закон про протидію рейдерству: що ним передбачено

Опубликовано: 24.05.2022

Нещодавно парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (№ 2255-IX від 12.05.2022 р.). Розгляд законопроекту розпочався ще у 2021 році, потім протягом тривалого часу він вдосконалювався та, нарешті, був прийнятий в цілому. Закон спрямований на недопущення зловживань у сфері державної реєстрації та вдосконалення правових механізмів захисту осіб, права яких були порушені. Розглянемо основні положення нового закону.

  1. Зміни, що стосуються господарських товариств:

1) Встановлено особливості підписання протоколу про призначення директора ТОВ

Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства.

2) Доповнено перелік значних правочинів

Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття рішення про надання згоди (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним), такий правочин є нікчемним.

2) Вдосконалено механізм оскарження рішень у сфері державної реєстрації шляхом внесення змін до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

1) Визначено, що Мінюст розглядає:

– скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

– скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

– повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України, здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.

2) Збільшено строки на оскарження, а саме:

– рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності;

– рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

3) Встановлено строк на розгляд скарг

Скарги розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

У разі, якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.

4) За результатами розгляду скарги можуть прийматися рішення:

– про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав). В такому випадку в рішенні зазначається про: скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України або виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов’язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку, або зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов’язання. Також може бути прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України або направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

– про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

– про залишення скарги без розгляду по суті (зокрема, при недотримання строків звернення зі скаргою, наявності прийнятого рішення з тотожного питання, наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження з тотожного питання, про скаргу, подану неуповноваженою особою тощо).

Визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

5) Встановлено обов’язок суб’єктів надавати інформацію на запит державного реєстратора

В Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було зазначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які, відповідно до законодавства, проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Це не стосується випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв’язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв’язку з вчиненням такої дії.

Відтепер закон доповнено в частині визначення обов’язку органів державної влади, підприємств, установ та організацій не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність.

6) Визначено порядок дій державного реєстратора у разі виявлення факту можливого несанкціонованого доступу до реєстрів

Державний реєстратор, у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому рішення (дії) в Державному реєстрі прав, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Положення закону, за деякими винятками, наберуть чинності через два місяці з дня його опублікування.

Будьте в курсе свежих новостей и событий!



    Позвонить Отправить Email