Перші результати першої КІК-звітності

Стаття на фінансовому порталі “Мінфін” від 12.06.2024

Скільки українців володіють іноземними компаніями та чи багато заробляють

30 квітня сплив термін подання фізособами звітів про контрольовані іноземні компанії (КІК). Тисячі громадян-податкових резидентів України офіційно задекларували закордонні активи, серед яких — корпоративні права нерезидентних компаній, рахунки в іноземних банках, цінні папери, нерухомість тощо. Зараз вже можна підвести перші підсумки цієї кампанії.

По суті, йдеться про першу КІК-звітність в Україні. Подача такої звітності була передбачена законодавством ще в 2023 році, але скористались нагодою декларанти в кількості на рівні статистичної похибки.

Про що тепер можуть дізнатися податківці

Про цифри трохи пізніше, головний результат — три цікаві моменти.

Деякі контролери КІК вперше просто були вимушені надати відповідний звіт, оскільки він подається виключно як додаток до декларації про майновий стан. Дискомфорт відчули політично впливові особи (ПЕПи), бо декларації, які держпосадовці і депутати всіх рівнів раніше подавали в НАЗК, далеко не завжди містили інформацію про належні їм контрольовані іноземні компанії та їх активи.

Сам КІК-звіт, як і додана до нього фінансова звітність іноземної компанії, не містять деталізованої інформації про активи компанії і рух коштів на банківських рахунках. Але, згідно законодавства, податківці мають право вимагати у контролера КІК аудит фінансового звіту належної йому компанії.

А такий звіт (з доданими первинними документами) вже таку аналітику має. Найперше, що обов’язково зацікавить податківців, — корпоративні права українських підприємств у власності іноземної компанії, а отже, опосередковано, у контролера-декларанта, що не завжди відповідає інформації в держреєстрах в частині визначення кінцевого бенефіціара українських підприємств.

Банківські виписки, окрім руху коштів, що пов’язаний з господарською діяльністю контрольованої іноземної компанії, також красномовно свідчитимуть про банківські перекази на власні рахунки бенефіціарів та членів родини, включно з назвою банку і номером рахунку.

Переважна більшість таких рахунків в попередніх персональних деклараціях не значиться. Крім того, підтверджена інформація про контроль над КІК, яка, наприклад, має господарські зв’язки з українським підприємством, що пов’язане з однією й тією ж особою, дає всі підстави податківцям застосовувати весь спектр штрафних санкцій, передбачених законодавством про трансфертне ціноутворення.

Де українці мають бізнес і скільки на ньому заробляють

Ми тепер чітко знаємо, скільки в Україні легалізованих власників іноземних компаній — 11391 особа. В середньому, на одного контролера припадає по дві КІК. За 2023 рік більшість КІК-звітів було подано у скороченій формі, що раціонально з огляду на те, що податкові органи можуть присікатись до звіту за 2022 рік і мати опцію підкоригувати КІК-звіт за 2023 рік.

Понад тисячу контролерів чомусь подали звіти після першого травня. Більше половини країн, де зареєстровані КІК, в своєму законодавстві передбачають податкові преференції або є банальними оффшорами (Естонія, Великобританія, Угорщина, Кіпр, Беліз тощо). Очікувано, в Польщі зареєстровано 25% всіх КІК, це нові бізнеси громадян України, або релоковані підприємства. Виручка всіх КІК становить понад 21 трлн. грн. За результатами декларування було сплачено 1,776 млрд. гривень податків.

Що податкова робитиме далі

Очікувана реакція податківців на перші результати від КІК-звітності. Зважаючи на вал поданих звітів, ДПС вирішила сконцентруватись на великих платниках податків і промислових групах: в кожному регіоні сформовані списки топ-підприємств, на яких податківці будуть зосереджені в першу чергу.

Великі сподівання ДПС покладає на перспективи автоматичного обміну податковою і фінансовою інформацією в рамках CRS зі своїми закордонними колегами і банками. За словами директора Департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Катерини Риженкової, ДПС вже успішно користується обміном інформацією із іноземними податковими органами багатьох країн.

Наведено лад у адмініструванні процесу подання запитів іноземним органам, передбачається автоматизація перекладів та складання запитів, аби скоротити процедурні терміни з одного місяця до кількох днів. Податківці свідомі того, що отримання інформації з реєстрів компаній в інших країнах не завжди матиме результат (особливо якщо це якісь острівні держави Карибського басейну).

Інша справа — інформація з банків, де мають рахунки «острівні» компанії, а вони переважно знаходяться в Європі, і в файлах компаній є повна інформація про бенефіціарів. Більше того, ДПС планує використовувати як реальний інструмент пошуку і аналізу інформації про платників систему OSINT (Open Source Intelligence).

Далі було би логічним залучення штучного інтелекту на кшталт ChatGPT. Загальна ідея таких новацій — максимально задіяти всі можливі механізми для повернення капіталів в Україну. В цьому ж ряду — ініціатива ДПС про подовження строків позовної давності (в контексті строків давності для проведення перевірок та визначення сум грошових зобов’язань) з семи до десяти років.

ДПС починає електронну розсилку в електронні кабінети платників податків, які ідентифікуються як контролери українських компаній (через нерезидентні компанії) в держреєстрах або в банках і не подавали КІК-звіти. В перспективі — перевірка заявлених у КІК-звітах підстав звільнення від оподаткування, чи відповідає вона вимогам податкового законодавства та реальним фактам.

За словами податківців, трасти — це найслабкіша для них тема, тому буде активно досліджуватися ДПС. Справа в тому, що, з одного боку, в дискреційних трастах не можливо встановити право власності на активи бенефіціаром, та й законодавство України передбачає таку ситуацію, коли кінцевого бенефіціара встановити неможливо. З іншого боку, певна кількість українських активів знаходиться у власності таких трастів, а по ним контролери здебільшого не подавали КІК-звіти.

Найчастіші помилки при підготовці КІК-звітів

Податківці визначили найчастіші помилки при підготовці КІК-звітів. Серед технічних такі:

– плутанина з визначенням фактичного чи юридичного контролю (від цього залежить і об’єкт оподаткування в Україні),

– помилково визначений фінансовий рік звітності контрольованої компанії,

– плутанина із застосуванням курсу гривні при перерахуванні фінансових показників контрольованої компанії.

Серед більш серйозних — помилки чи взагалі ігнорування заповнення граф 31−33, що стосуються ТЦУ (трансфертного ціноутворення). ДПС наполягає на коригуванні поданих звітів 2023 до кінця 2024 року, інакше погрожують штрафами. Назагал і податківці, і самі декларанти погоджуються, що форми КІК-звіту і додатків до нього недосконалі і містять багато неточностей.

Те ж стосується і нормативної бази. Чого вартий п. 120.7 ст. 120 ПКУ, що передбачає штраф в 3% доходу КІК за невідображення у звіті інформації про кількість співробітників контрольованої компанії. Не зрозуміло, яким чином це впливає на оподаткування доходів КІК в Україні.

Правки до Податкового кодексу (законопроект № 8137), що усувають частину недоліків, досі не розглянуто у другому читанні. Зокрема, в контексті визначення контролюючої особи, збільшення строку для подання КІК-звітів, зменшення суми штрафних санкцій. Новий Закон № 10168−2 фактично відтерміновує застосування штрафних санкцій на період після завершення воєнного стану. Але податківці наполягають на тому, що вони не скасовуються взагалі, і в свій час все буде пораховано.

Щодо самих контролерів-декларантів

Склалось враження, що частина декларантів вагались з приводу подачі звітів або відкладали для себе це питання в «довгу шухляду». При цьому, не бралось до уваги, що КІК-звіту передує складання фінансового звіту нерезидентної компанії. Проблема в тому, що в деяких юрисдикціях така звітність взагалі не передбачена, і доводилось її готувати з «чистого аркушу». А, скажімо, на тому ж Кіпрі до фінзвіту обов’язково додається аудиторський висновок.

Ці причини призвели до суттєвого подовження термінів складання звітів. Наприклад, наша компанія останні місяці в авральному порядку готувала сотні фінансових і КІК-звітів. Деяка кількість вітчизняних підприємців — власників іноземних контрольованих компаній перебувають за кордоном, отримали там ВНП, локальні податкові номери і вирішили не звітуватись в Україні.

Навряд це питання було всіма глибоко проаналізовано з урахуванням КІК-законодавства країн нового резидентства і Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Наразі всі чекаємо на перші офіційні реакції ДПС за результатами поданих КІК-звітів.

Гаркуша Володимир
Директор АФ «Київська Аудиторська Служба»

Джерело