Аналітика в розрізі звільнення працівників за прогул під час карантину

Станом на 01.10.2020 року – транспортне сполучення в Києві працює в нормальному режимі і Київ перебуває в жовтій зоні. Причин не виходу на роботу працівниками не вбачається.

Згідно Постанови від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennya-karantinu-ta-zapr-641 До обмежень жовтої зони відноситься:

– здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

            Тобто послатися на неможливість дістатись на роботу працівник не зможе допоки не введуть червоний рівень зонування (при ньому вже не працює метрополітен та наземний транспорт).

Аналіз судової практики стосовно звільнення за прогул.

1) Загальна інформація стосовно звільнення за прогул. Так, на прикладі постанови Верхового суду по справі № 459/2618/17 встановлює перелік істотних причин відсутності на роботі (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88187525).

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (прогул) є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Оскільки на сьогоднішній день проблем з транспортним сполученням не має то посилатися на карантинні заходи як істотну причину працівник не зможе.

Рекомендації Кабміну

На сьогоднішній день чинна Постанова  Кабінету міністрів України від 25 березня 2020 р. № 256 «Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у зв’язку із загостренням ситуації, пов’язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Якою надана рекомендація підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, з підстав, установлених пунктами 3, 4 і 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України; (в тому числі й прогулу).

Однак це рекомендація і імперативного характеру не має.

            Зміни до Трудового кодексу, що стосуються нашого питання на даний момент відсутні.

Адвокат АК «Прайм» Ярослав Тирсін

Читати ще

Більше