ДПС знає про рахунки українців в Швейцарії, Німеччині та Австрії: що далі

За час війни десятки тисяч українців перемістили свої фінансові активи за кордон, при цьому вони лишаються податковими резидентами України або мають множинне податкове резидентство. Фінустанови і податкові органи України та країни, де знаходяться фінансові активи, обміняються інформацією про них через CRS (автоматичний обмін фінансовою та податковою інформацією). Тому недекларування фінансових активів загрожує не тільки штрафами в Україні, а й умовним статусом «нелояльного клієнта» в закордонних фінансових установах. Ось що потрібно знати, аби уникнути цих наслідків. Про це розповів старший партнер КАС Груп Володимир Гаркуша.

Підсумки 2025 року та плани CRS 3.0 на 2026 рік

Влітку 2025 року ОЕСР представила Доповідь про поточний статус впровадження стандартів автоматичного обміну фінансовою інформацією: 172 юрисдикції взяли на себе зобов’язання впровадити різні формати обміну податковою інформацією, а 112 країн уже активно обмінюються даними за стандартом CRS, ще 15 приєднаються до обміну в 2026 році.

На початок 2025 року податкові адміністрації світу обмінялися даними про 171 мільйон фінансових рахунків із загальним обсягом активів понад 13 трлн євро, що забезпечило мільярдні надходження до бюджетів. В цьому році 69 держав, серед яких і Україна, взяли на себе зобов’язання впровадити Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) до 2026−2028 років.

Оновлення ОЕСР за 2025 рік зосереджені на трьох основних моментах:

1. Структура звітності про криптоактиви (CARF) — XML-схема та деталізація повідомлень і зворотнього зв’язку про дані що, подаються фінансовими установами. Це практично деанонімізує власника криптоактиву.

2. Розширення стандарту звітності (CRS). Тепер він охоплює продукти електронних грошей (і їх похідні — деривативи або інші інвестиційні інструменти) та цифрові валюти центральних банків (CBDC).

3. Оновлена схема XML-повідомлення про стан CRS — версія 3.0 (так, вже 3.0!). Це суто технічні аспекти, які узгоджують оновлення CRS та CARF, що забезпечують їх довгострокову сумісність.

Ці оновлення відпрацьовані та погодженні на протязі року і будуть запущені з 1 січня 2026 року.

CRS 2025 в Україні: про що вже знає податкова

У 2025 році ДПСУ запустила в розробку ІТ-систему «Обмін інформацією з іноземними компетентними органами», яка має забезпечити прозорість процесів, контроль строків і якості обміну, а також підвищити ефективність роботи податкової служби у боротьбі з міжнародними схемами ухилення від оподаткування.

Як свідчать опубліковані у січні 2025 року результати звітування про КІК (контрольовані іноземні компанії) за 2022−2023 роки, українські резиденти подали 39 058 звітів щодо 23 689 КІК у 119 країнах. З усіма цими країнами Україна автоматично обмінюватиметься інформацією в рамках CRS. Інформація по КІК українських резидентів, що зареєстровані в США, які не є стороною Угоди CRS, буде надана через американську систему обміну інформацією — FATCA.

Другий автоматичний обмін фінансовою та податковою інформацією відбувся в жовтні 2025 року. Цього разу податкова отримала дані не лише про нові рахунки, а й про рахунки, відкриті до 01 липня 2023 року. Цього разу інформацією з Україною поділилася 71 іноземна юрисдикція, що на 21 країну більше, ніж в 2024 році. Зокрема, долучились до автообміну ОАЕ, Австрія, Німеччина та Швейцарія, які раніше утримувалися від обміну інформацією з Україною.

Наразі їхня позиція змінилася: перші дані за 2024 рік Україна отримає від Австрії та Об’єднаних Арабських Еміратів вже у 2025 році, а від Швейцарії та Німеччини — у 2026 році за 2025 рік. В результаті, всі рахунки українських резидентів, відкриті у швейцарських, німецьких, ОАЕ та австрійських фінансових установах, відтепер повністю відображатимуться у базах даних Державної податкової служби України.

Практичні наслідки автоматичного обміну інформацією за 2025 рік ми побачимо згодом. Потрібен час, щоб ДПСУ порівняла дані про активи і доходи, які вказані в податкових деклараціях і КІК-звітах з інформацією, отриманою в межах CRS. Після виявлення розбіжносте ДПСУ почне надсилати запити на надання документів і пояснень щодо виявлених розбіжностей.

Якщо податкова не отримає відповіді, отримає її із запізненням, або вважатиме інформацію недостатньою, вона розпочне податкові перевірки. У разі підтвердження недекларування та несплати податків із доходів на іноземних рахунках, податкова донарахує 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору, а також штрафні санкції та пеню. Ось тоді, скоріш за все, в березні 2026 року, ДПСУ парадно відрапортує про мільйони надходжень в бюджет від податків і штрафів. А інформаційні ресурси будуть перенасичені матеріалами з варіаціями на тему ст. 212 Кримінального кодексу України.

CRS-2026: інформації у податкової стане більше

З 1 січня 2026 року запускається оновлена версія стандарту обміну фінансовою інформацією (CRS 3.0) яка суттєво розширює перелік інформації, що підлягатиме автоматичному обміну, а саме: електронні гроші в електронних гаманцях та платіжних системах, цифрові валюти центральних банків (CBDC), криптодеривативи та похідні від них фінансові інструменти.

До переліку підзвітних фінансових установ (окрім стандартних — банків, платіжних систем, страхових компаній тощо) долучаються установи, що зберігають електронні гроші або CBDC, вони тепер будуть класифіковані як депозитарні установи.

В принципі, новації 2026 року в галузі автоматичного обміну інформацією будуть стосуватись в основному до криптоактивів. 69 країн, включно з Україною, взяли зобов’язання запровадити систему звітності про криптоактиви (CARF — Crypto-asset Reporting Framework) до 2027−2028 року. В Європі цей стандарт запрацює з 1 січня 2026 року на підставі директиви DAC8.

Це означає, що максимум до 2028 року інформація про всі транзакції з віртуальними активами підлягатиме такому самому автоматичному обміну, як зараз відбувається з інформацією про банківські рахунки. Ключові зміни в стандарті CARF в 2026 році:

◉ децентралізовані цифрові платформи (навіть некастодіальні DeFi-протоколи) підпадають під зобов’язання звітувати, якщо фактично контролюють транзакції клієнтів або виконують посередницькі функції,

◉ Liquid staking — передача активів у стейкінг та отримання винагороди у вигляді токенів прирівнюється до криптоактивів і має звітуватися,

◉ впроваджуються механізми ідентифікації — способи визначення відповідальних осіб навіть у децентралізованих протоколах (через операторів front-end або ключових розробників).

Оновлений стандарт CRS 3.0 з 1 січня 2026 року суттєво поглиблює ідентифікацію особи, що підпадає під автоматичний обмін інформації. Фінансові установи тепер можуть безпосередньо верифікувати інформацію про податкове резидентство клієнта через державні верифікаційні служби.

Наприклад, якщо до банку подається tax certificate з Греції, банк може звернутися безпосередньо до податкової служби Греції і запросити відповідне підтвердження. Банк може дійти висновку, що особа має резидентство не лише тієї країни, паспорт якої вона надала, а й країни фактичного проживання. Для осіб зі спеціальними пільговими режимами (громадянство або резидентство за інвестиції) застосовуватиметься поглиблена процедура верифікації.

Фінансові установи будуть зобов’язані чітко розмежовувати власника рахунку та контролера рахунку, тобто номінальні власники, фідуціари та бенефіціарні власники мають бути ідентифіковані окремо. Банк має визначити справжнього власника, який отримує економічні вигоди від рахунку, навіть якщо формально не контролює його. До речі, в Україні власник рахунку, що умисно подає недостовірні відомості і через це його рахунок не визначили як підзвітний, підпадає під дію ст. 118−1 ПКУ, штраф — 100 розмірів мінімальної зарплати.

ОЕСР протягом 2026 року планує доопрцювати правила та стандарти для обміну інформації про нерухоме майно та доходи від них — MCAA (IPI MCAA). Під інформаційний обмін підпадатимуть об’єкти нерухомості, земельні ділянки у власності фізичних та юридичних осіб. Джерела інформації — державні земельні кадастри та реєстри, податкові та муніципальні бази даних.

Що робити?

Міжнародні системи пошуку активів і практичного використання цих пошуків постійно вдосконалюються. Річ вже не у тому, чи побачить система ваші гроші, а коли, як і з якими наслідками. Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики ВР вже уточнював, що «отримані дані CRS не є автоматичним доказом у податкових кейсах». Але практика навпаки доводить, що отримані дані про закордонні активи слугують каталізатором сплеску переслідувань за ст. 212 Кримінального кодексу України.

Виходячи з того, що система контролю за інформацією та її обміну відстежує вас ще до моменту, коли ви припустите помилку, не має сенсу будувати власну фінансову систему з допусками на межі правового фолу. Ваша схема не повинна відрізнятись від звичайної. Наприклад факт, коли киянин, що веде бізнес в Польщі, заявляє про себе в банк, як податковий резидент Греції, виходить за межі звичайної ситуації й викличе відповідні наслідки.

Альтернатива — будувати бізнес-схему, та й власне життя, в країнах, які поки що не співпрацюють з ОЕСР І не впроваджують CRS та CARF. Питання, чи надовго?

Джерело