Ірландія публікує нове керівництво про партнерства

Податкова служба Ірландії опублікувала новий Посібник з податків та зборів «Оподаткування партнерств, частина 43-00-03», який слугує доповненням до частини 43 Закону про консолідацію податків 1997 року. У Посібнику окреслено різні типи партнерств, а також основні принципи їх оподаткування та адміністрування. Нижче наведено ключові моменти цього документа.

Визначення партнерства

В ірландському законодавстві партнерство визначається як відносини між особами, які здійснюють спільну підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Як неінкорпороване об’єднання осіб, воно не має окремої правосуб’єктності. Це може бути поточне підприємство, окреме підприємство або серія непов’язаних підприємств, але не пасивне володіння майном.

Типи партнерств

1) Генеральне партнерство регулюється Законом про партнерства 1890 року. Воно не має обмежень щодо кількості партнерів.

2) Обмежене партнерство, що регулюється Законом про обмежені партнерства 1907 року, створюється відповідно до угоди про обмежене партнерство, укладеної одним або кількома генеральними партнерами та кількома обмеженими партнерами. Воно може складатися не більше ніж з 20 осіб, хоча ця межа може бути збільшена до 50, якщо обмежене партнерство створюється для надання інвестиційного та кредитного фінансування, а також допоміжних послуг. Воно має мати принаймні одного генерального партнера з необмеженою відповідальністю. Обмежені партнери повинні зробити внесок капіталу до партнерства, і їхня відповідальність обмежена цією сумою. Обмежені партнери не можуть бути частиною керівництва; якщо вони вирішать це зробити, вони стають генеральними партнерами. Обмежене партнерство не має окремої правосуб’єктності та є прозорим для податкових цілей. Обмежені партнерства реєструються в Управлінні реєстрації компаній (CRO) та не підпадають під регулювання Центрального банку.

3) Інвестиційне обмежене партнерство, що регулюється Законом про інвестиційні обмежені партнерства 1994 року, створюється для інвестування в колективний інвестиційний фонд. Воно засновується відповідно до угоди про обмежене партнерство, укладеної одним або кількома генеральними партнерами та низкою обмежених партнерів. Однак кількість обмежених партнерів не обмежена. ІОП реєструється Центральним банком Ірландії та є регульованим фондовим інструментом.

Типи партнерів

1) Генеральний партнер є найпоширенішою формою партнера. Генеральні партнери несуть солідарну відповідальність і можуть мати право на частку прибутку або збитків, що оподатковуються від їхнього імені.

2) Партнер, що отримує зарплату, є працівником, а не партнером у значенні Закону 1890 року, чия зарплата має оподатковуватися через систему PAYE.

3) Партнер з фіксованою часткою є партнером у значенні Закону 1890 року, і його частка в прибутках або збитках партнерства оподатковується.

4) Обмежений партнер – це партнер в обмеженому партнерстві згідно із Законом 1907 року, який не є генеральним або активним партнером. Обмежений партнер не має права брати будь-яку участь в управлінні партнерством. Відповідальність обмеженого партнера обмежується його внеском у капітал. Обмежений партнер може стати генеральним партнером, і навпаки.

Формування партнерства та партнерських угод

Загалом, юридичної вимоги до партнерств мати письмову угоду не існує. За відсутності юридичної угоди, розділ 24 Закону 1890 року встановлює деякі загальні умови, які застосовуються до партнерства, зокрема:

– Весь прибуток розподіляється порівну між партнерами, і всі партнери повинні зробити свій внесок у покриття збитків, понесених партнерством.

– Відсотки виплачуються партнеру, який авансує капітал понад узгоджену суму внеску.

– Записи партнерства повинні зберігатися за місцем ведення бізнесу партнерства, і кожен партнер має право ознайомитися з ними.

Партнерство може регулюватися письмовою угодою відповідно до розділу 24 Закону 1890 року. Однак, розділ 19 цього Закону також передбачає, що як статутні умови, так і угода про партнерство можуть бути змінені за згодою всіх партнерів (яка може бути не обов’язково прямо вираженою, але неявною).

Майно партнерств

Згідно з розділом 209 Закону 1890 року, майно, внесене до партнерства або придбане ним, є майном партнерства і повинно використовуватися виключно для ведення бізнесу партнерства. Вважається, що:

i. майно, що використовується партнерством, є майном партнерства, та

ii. майно, придбане за рахунок коштів партнерства, є майном партнерства,

якщо не можна довести інше.

Будь-яке майно, набуте або утримуване партнерством, належить партнерам як спільним орендарям. Вони не мають прямого права власності на окремі активи, але натомість, згідно з розділами 39 та 44 Закону 1890 року, мають право на частку вартості активів партнерства відповідно до своєї частки в партнерстві після припинення партнерства.

Оподаткування партнерств

Обмежені партнерства, інвестиційні обмежені партнерства та генеральні партнерства, як правило, тлумачаться однаково для цілей прямого оподаткування. Вони вважаються «податково прозорими» для цілей прямого оподаткування в Ірландії; отже, партнерство не підлягає ірландському податку на прибуток з доходів або прибутків, отриманих від його інвестицій, або з вартості його чистих активів. Натомість, самі партнери, а не партнерство, підлягають оподаткуванню зі своєї частки в базовому доході та прибутках партнерства.

Розрахунок прибутку. Відповідно до розділу 1008(3 )( a)(iii) Закону про консолідацію податків 1997 року, повний скоригований прибуток або збиток від торгівлі партнерства слід визначати на основі того, що торгівля здійснювалася однією й тією ж особою. Таким чином, ті ж самі додавання/обмеження, що застосовуються до індивідуальних підприємців, застосовуватимуться до партнерства при визначенні скоригованого на податок прибутку/збитку.

У партнерській угоді буде встановлено коефіцієнт розподілу прибутку, який буде використовуватися для розподілу прибутків/збитків між окремими партнерами. Якщо партнерська угода відсутня, прибутки/збитки розподіляються порівну. Партнери не можуть вираховувати будь-які особисті витрати з розподілу прибутку партнерства у своїх податкових деклараціях.

Капітальні відрахування. Капітальні відрахування партнерства визначаються як спільні відрахування. Кожен партнер має право на свою «відповідну частку» капітальних відрахувань партнерської діяльності, яка визначається на тій самій основі, що й коефіцієнт розподілу прибутку (розділ 1010(7) Закону про консолідацію податків 1997 року). Будь-який залишок, яки називається спільним відрахуванням, розподіляється таким самим чином. Невикористані відрахування всіх партнерів агрегуються, переносяться на наступний період та розподіляються між усіма партнерами в майбутні роки відповідно до їхніх узгоджених коефіцієнтів розподілу прибутку.

Індивідуальний підприємець, який стає партнером. Коли індивідуальний підприємець також стає партнером, два бізнеси розглядаються як окремі та відмінні. Партнер може торгувати від імені партнерства лише тоді, коли партнер заявляє, що він торгує від імені цього партнерства. Будь-яка торгівля, яка здійснюється лише від імені партнера, є часткою індивідуального підприємця, і будь-який дохід індивідуального підприємця не може бути переданий партнерству (за винятком медичних партнерств).

Адміністрування партнерств

Подання декларацій. Партнерства повинні подавати Форму 1 («Фірми»), в якій зазначаються прибутки або збитки партнерства, будь-які доходи та капітальні відрахування, а також частка кожного партнера в прибутку.

Оскарження. Якщо інспектор Комісії з податкових апеляцій приймає рішення щодо загального прибутку партнерства та/або розміру спільного капіталу, він повинен письмово повідомити про це основного партнера. Будь-який партнер може оскаржити це рішення до Комісії з податкових апеляцій протягом 30 днів з дати повідомлення про рішення.

Штрафи. Якщо основний партнер не подасть Форму 1 («Фірми»), на нього може бути накладено фіксований штраф відповідно до розділу 1052 Закону про консолідацію податків 1997 року. Кожен окремий партнер несе відповідальність за свої власні податкові декларації, і якщо партнери не виконають своїх зобов’язань або не виконають їх належним чином, їм можуть окремо нараховуватися податки, відсотки та штрафи.

Посібник з податків та зборів «Оподаткування партнерств, частина 43-00-03»