Легалізація криптовалют: як зміняться податкові правила для інвесторів

Україна входить до топ-5 країн за популярністю криптовалют. При цьому у нас досі не встановлено чітких правил оподаткування криптоактивів. Але парламент готовий ухвалити відповідний законопроєкт до літа. Чи зміняться податкові правила для інвесторів у разі легалізації криптовалют в Україні у 2025 році, розповіли партнери адвокатського об’єднання «K.A.C. Group» Володимир Ситнік та Ірина Мацапура.

Україна входить до топ-5 країн за популярністю криптовалют.

17 лютого 2022 року, за тиждень до повномасштабного вторгнення, Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2074-IX «Про віртуальні активи», який мав легалізувати та запустити ринок віртуальних активів в Україні. Він мав набрати чинності після закінчення воєнних дій.

Решта законопроєктів і постанов щодо цього питання так і не були розглянуті. Мінфін висловив зауваження до запропонованих змін, зазначивши, що пільгове оподаткування призведе до потенційних втрат надходжень бюджетів усіх рівнів.

Як зараз оподатковується криптовалюта в Україні

Податковий кодекс не містить окремого порядку оподаткування операцій з віртуальними активами. Таким чином, застосуванню підлягають загальні норми Кодексу.

Податківці в індивідуальних податкових консультаціях неодноразово звертали увагу, що базою оподаткування є дохід від продажу або іншого відчуження криптовалюти, тобто вся сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою, незалежно від витрат на попереднє придбання криптовалюти.

Залежно від джерела виплати, такий дохід оподатковується, як «іноземний дохід» (якщо джерело виплати є іноземним) або «інший дохід» (якщо виплата здійснюється резидентом України).

Податки мають сплачуватися за основною ставкою — 18% ПДФО, а також військовий збір, ставка якого з 1 січня 2025 року складає 5%.

Таким чином, якщо ви продали один біткоїн 26 лютого 2025 року, податок із цього продажу складе 650 069 грн, військовий збір — 180 574 грн, незалежно від того, чи ви отримали його у 2009 році за п’ять доларів, чи придбали три місяці тому і продаєте зараз із дисконтом.

Дохід від операцій з криптовалютою має включатися до податкової декларації про майновий стан і доходи, яка подається до 1 травня року, наступного за звітним, а податки мають бути сплачені до бюджету до 1 серпня року, що слідує за звітним.

Зауважимо, що декларуванню підлягає виключно дохід від операцій з криптовалютою.

Сам факт володіння криптовалютою, якщо протягом звітного року не відбулося жодних операцій з нею, — не відображається у податковій декларацій.

Купівля та зберігання криптовалюти не є оподатковуваними операціями.

Таким чином, поточний порядок оподаткування операцій з віртуальними активами не відповідає світовій практиці, у зв’язку з чим досить об’ємний ринок крипто- і цифрових активів в Україні досі перебуває в тіні.

Декларування криптовалюти посадовцями

Цікаво, що відсутність нормативної бази для функціонування ринку віртуальних активів не завадила впровадити обов’язкове декларування криптовалюти для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що є важливою частиною процесу запобігання корупції.

Так, Законом № 140-IX до визначення нематеріальних активів, відомості про які зазначаються у декларації держслужбовців, включено криптовалюту. Відповідні зміни запроваджені з 1 січня 2020 року.

За підрахунками видання Incrypted, за результатами декларування у 2023 році, криптовалюта відображена у 1 834 деклараціях українських держслужбовців. Це стало третім, за популярністю, варіантом декларації активів, за яким було важко підтвердити джерела походження, після «повернення боргу» і «спадок від близьких родичів».

При цьому в жодній декларації не було виявлено доходів від операцій із віртуальними активами. Це може свідчити про те, що посадовці декларують виключно факт набуття криптовалюти, як активу (у т.ч. криптовалюту, отриману до моменту призначення на відповідні посади), проте не висвітлюють доходи від їх продажу. Щоправда, з огляду на віднесення доходів від криптовалюти до «іноземних доходів» або «інших доходів», не виключено, що випадки декларування все ж могли мати місце без відповідної деталізації.

Деклараційна кампанія за 2024 рік триватиме до 1 квітня 2025 року, тож очікуємо її завершення для отримання нових статистичних даних.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації може мати наслідком застосування дисциплінарної, адміністративної (якщо сума недостовірних відомостей перевищує 302 800 грн) або кримінальної відповідальності (на суму понад 1 514 000 грн).

Так, у січні 2024 року НАБУ та САП повідомили про підозру у внесенні недостовірних відомостей до е-декларації за 2020 рік народному депутату Олександру Маріковському.

За даними слідства, він задекларував криптовалюту оціночною вартістю 24,6 млн грн (32 біткоїни), однак криптовалютний гаманець ніколи йому не належав, а транзакції з придбання криптовалюти здійснювались громадянами іншої держави.

Показовий випадок притягнення декларантів до адміністративної відповідальності: штраф у розмірі 17 тис. грн було застосовано до ексзаступника міністра інфраструктури Олега Ющенка, який не зазначив у декларації ідентифікатор гаманця з криптовалютою. Посадовець пояснював, що документи на придбання біткоїна на суму 600 тис. грн відсутні, а накопичувач для отримання доступу до криптовалюти наразі віднайти не може.

Як зазначив суд, навіть за умови придбання віртуального активу за готівку через посередників, у будь-якому разі, на користь покупця відкривається криптогаманець, який містить публічну адресу криптовалюти.

Як планують оподатковувати криптовалюту

До порядку денного 13 сесії Верховної Ради, яка триватиме протягом лютого — серпня 2025 року, включено розгляд законопроєктів № 10225 та № 10225−1 про внесення змін до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (зареєстровані в листопаді 2023 року).

Законопроєкт № 10225 розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, альтернативний законопроєкт № 10225−1 — Міністерством цифрової трансформації. Відповідно, функції регулятора ринку криптоактивів пропонується надати Нацкомісії та НБУ, або ж Мінцифри та НБУ.

Обидва проєкти викладають у новій редакції Закон № 2074-IX «Про віртуальні активи» та передбачають оподаткування позитивного фінансового результату операцій з криптовалютою, подібно до цінних паперів. Проте документи все ж містять суттєві відмінності.

Згідно з проєктом № 10225, фінансовий результат від операцій з віртуальними активами визначається в момент їх продажу або іншого відчуження. При цьому обмін одного віртуального активу на інший прирівнюється до відчуження, що значно ускладнює ведення обліку таких операцій власниками криптоактивів.

Альтернативний законопроєкт від Мінцифри звільняє від оподаткування операції з обміну віртуальних активів, якщо за їх результатом платник податку отримує лише віртуальні активи.

Обидва документи передбачають застосування базової ставки податку на прибуток підприємств за результатами операцій із віртуальними активами (18%).

Операції з емісії, введення та виведення з обігу, обміну, продажу та іншого відчуження віртуальних активів не є об’єктом оподаткування ПДВ, за певними винятками. Зокрема, оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання токенів, визначених індивідуальними ознаками, — NFT (законопроєкт Нацкомісії) або операції зі службовими токенами (законопроєкт Мінцифри), які прирівнюються до поставки об’єктів, право власності на які підтверджує відповідний токен.

Для фізичних осіб встановлюється базова ставка ПДФО для інвестиційного прибутку в розмірі 18%.

Водночас проєкт № 10225−1 встановлює пільгові умови для фізичних осіб протягом перехідного періоду, а саме оподаткування за ставкою 5% протягом перших 3 років із дати набрання чинності законом, та 9% — протягом наступних 5 звітних років.

Право на пільги матимуть платники, річний дохід від операцій з віртуальними активами яких не перевищує 7 млн грн.

Альтернативний законопроєкт закріплює широкий перелік витрат, які можуть бути враховані з метою розрахунку інвестиційного прибутку. Зі свого боку, відповідно до проєкту № 10225, перелік таких витрат визначатиметься НКЦПФР, що не забезпечує необхідний рівень правової визначеності.

Наостанок обидва проєкти зобов’язують фізичних осіб декларувати операції з криптовалютою, незалежно від місця їх проведення. Сплата податку має здійснюватися самостійно фізособами (проєкт № 10225−1) або податковими агентами — постачальниками послуг, пов’язаних із оборотом віртуальних активів (проєкт № 10225).

Наразі невідомо, який із законопроєктів буде прийнято за основу. Голова профільного Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, критикуючи альтернативний законопроєкт, зазначив, що «8 років пільгового періоду для ринку, який не створює робочі місця та додану вартість і, до певної міри, є спекулятивним — це занадто». Одночасно він відзначив і недоліки основного законопроєкту, вказавши на несправедливості оподаткування обміну одних криптовалют на інші.

Чому потрібно встановити чіткі правила оподаткування якнайшвидше

Підсумовуючи, наголошуємо, що поточний підхід податкових органів до оподаткування створює значні фінансові ризики для інвесторів, адже вони зобов’язані сплачувати податки з усього доходу, без огляду на витрати на придбання активів.

Однак кожен інвестор рано чи пізно зіштовхується з необхідністю підтвердження законності джерела походження коштів та сплати податків із набутих статків, зокрема, під час відкриття рахунків у іноземних банках, відкриття рахунків для власного бізнесу, при значних покупках (наприклад, об’єктів нерухомості) або навіть просто здійснюючи транзакції у традиційних фінансових структурах.

Запропоновані законопроєкти № 10225 та № 10225−1 спрямовані на створення прозорішої та справедливішої системи оподаткування криптоактивів. Основна ідея — оподатковувати фінансовий результат операцій, а не валовий дохід, що відповідає підходу до оподаткування традиційних інвестиційних активів. Проте розбіжності між підходами Нацкомісії та Мінцифри потребують доопрацювання та узгодження з бізнесом і експертною спільнотою.

Варто зауважити, що необхідність підтвердження законності джерела походження коштів та сплати податків є суттєвим моментом під час конвертації криптоактивів в матеріальні активи як в Україні, так і в інших країнах. Є багато прикладів, коли придбання дорогого авто в Україні, або нерухомості в Європі була неможливою, коли джерелом коштів вказувались лише криптогаманці з належною сумою біткоїнів.

Джерело