Податкова амністія: як переграти фіскалів і фінмоніторинг

Опубликовано: 26.08.2021

До старту подання нульових декларацій залишається 12 днів. З першого вересня громадяни можуть задекларувати доходи, з яких раніше не були сплачені відповідні податки та збори. Про те, чи варто скористатися такою можливістю, наводить аргументи за та проти «Мінфін» за участі Тетяни Кузьмич.

Кому це потрібно

Від проведення податкової амністії держава виграє в будь-якому випадку. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не раз заявляв: мета податкової амністії — повернути гроші в економіку України.

Хоча і меркантильний інтерес не варто скидати з рахунків. За даними Гетманцева, на руках у громадян зараз знаходиться понад $50 млрд. Він упевнений, що навіть якщо тільки частину цих грошей буде легалізовано, це вже буде перемога. І це зрозуміло, адже в цьому випадку до бюджету надійдуть мільйони, сплачені декларантами з «засвічених» активів.

У теорії, податкова амністія дозволить ще й оцінити реальні обсяги економіки, в тому числі реальні доходи населення. А це означає, наприклад, що в бюджет будуть закладати зовсім інші цифри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму і т. д.

Скажімо, кардинальним чином може помінятися система і методика розрахунку тих-таки субсидій, іншими стануть всі показники, якими зараз оперують офіційна статистка і держоргани.

А ось із зиском для громадян, яких держава очікує з податковим покаянням, все не так однозначно. Податкова амністія для них поки виглядає прогулянкою по мінному полю.

З одного боку, почати взаємини з державою з чистого аркуша — вигідно. Це дає можливість декларанту в майбутньому вільно користуватися своїм майном, що важливо, коли держава почне порівнювати доходи своїх громадян з їхніми витратами. Тоді, наприклад, купити будинок за мільйон або інший великий актив, при доходах у 10 тисяч гривень в кращому випадку стане неможливо (поки це все ще можливо завдяки напрацьованим схемам), в гіршому — буде чревате штрафами або в’язницею.

«Якщо ви знаєте, що в майбутньому точно будете купувати дороге майно або інші цінні активи вартістю понад 400 тисяч гривень, то краще задекларувати, так як надалі податкова все одно „запитає“ їх джерело походження. Якщо декларації не буде, ДПС в будь — якому випадку зобов’яже заплатити», — пояснює перспективи керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько.

Про те, що уряд вже готує законопроект про непрямі методи податкового контролю, на своїй сторінці у фейсбук повідомив Данило Гетманцев.

Хоча цього може виявитися недостатньо.

«Декларувати доведеться тоді, коли дійсно буде створено ефективний механізм контролю за витратами. А для цього треба, як мінімум, вивести з тіні весь товарообіг. Сам Гетьманцев в одному зі своїх інтерв’ю визнав, що одяг або шкіряні вироби — 100% тіньовий оборот. Майно, яке підлягає реєстрації- нерухомість, транспорт — з ним все зрозуміло, контроль можливий, а решта? — Немає контролю над входом товару, хто може змусити його декларувати?», — розмірковує Керівник Global Payment Security Аssociation в Україні Олексій Тройников.

І все ж рано чи пізно держава прийде і до цього. З іншого боку, загриміти за грати або надовго опинитися під пресом правоохоронців можна буде раніше — подавши декларацію. Адже амністія звільняє від відповідальності за ухилення від сплати податків, ЄСВ, порушень у сфері валютного законодавства та захисту економічної конкуренції. Але при бажанні декларанта можна буде притягнути до відповідальності за іншими «господарськими» статтями. Інша річ, що подібні справи, швидше за все, не будуть масовими, а стануть відкриватися точково — «під замовлення».

І це лише вершина айсберга тих дилем, з якими стикаються потенційні декларанти. Насправді, як кажуть практикуючі юристи, ризиків декларування, як і вигод від участі в ньому набагато більше.

Банківський фінмон все одно запитає: звідки гроші?

Коло тих, кого держава хоче бачити серед учасників деклараційної кампанії, доволі широке. Наприклад, це:

  • співробітники компаній, які одержували високі зарплати «в конвертах» або працювали без офіційного оформлення;
  • підприємці, які не платили податки чи мінімізували оподаткування;
  • особи, які ведуть незалежну професійну діяльність — нотаріуси, адвокати, художники, лікарі;
  • заробітчани, які працювали без офіційного працевлаштування.

Юристи кажуть, що серед їх клієнтів є чимало тих, хто всерйоз розглядає можливість обілити активи, куплені на тіньові доходи і готівку, що зберігалася «під матрацом». Але вже початкове ознайомлення із запропонованими правилами геть відбиває у багатьох бажання вплутуватися в цю історію.

«Податкова перевіряти джерело походження коштів не буде, що, власне, і підноситься громадськості як запорука відсутності будь-яких подальших переслідувань з боку контролюючих органів.

Але закон встановлює чіткий обов’язок: щоб задекларувати готівку, її необхідно покласти на спецрахунок в банк. А для банків НБУ 5 серпня 2021 року видав окреме положення, яке зобов’язує банк встановити джерело походження коштів, які будуть вноситися на спецрахунок», — пояснює Василь Андрусяк, партнер Moris.

Юрист Stron Legal Services Катерина Струкова вважає, що норми згаданої постанови Нацбанку ставлять під сумнів саму можливість проведення амністії.

Адже якщо громадяни мають підтвердження легальності коштів, що розміщуються на рахунку (продаж нерухомості, подарунок, спадок, відсотки за розміщення депозитів і т. ін.), то з них вже були сплачені податки. Відтак, ці кошти не можуть бути повторно «амністовані» зі сплатою відповідних зборів.

«В іншому випадку банк може обмежити операції з грошовими активами, якщо декларант не зможе переконати банк у законності джерел їх походження», — каже Катерина Струкова.

Юлія Федосюк, партнер практики податкового і корпоративного права Asa Group, уточнює, що перерахувати гроші зі спецрахунку на поточний рахунок, зняти їх або використовувати спецрахунок як звичайний поточний рахунок можна буде тільки після підтвердження джерел походження коштів. Тож ті, хто мають намір задекларувати гроші через розміщення їх на спецрахунку, дуже ризикують втратити їх взагалі.

Звичайно, завдання банківського фінмоніторингу — відсіяти терористів, корупціонерів або, скажімо, тих, хто отримував гроші від держави-агресора.

«Однак давати банку пояснення на кшталт «отримував «зарплату в конверті», «їздив на заробітки», «торгував за готівку» ризиковано, враховуючи рівень захисту інформації в Україні та можливість її витоку як в правоохоронні органи, так і до злочинців з усіма можливими наслідками. До того ж, невідомо, чи готові будуть самі банки повірити таким поясненням», — попереджає Василь Андрусяк.

Тому він радить тим, хто все ж таки зважиться декларувати готівку через спецрахунок, по максимуму зібрати докази того, що вона не має відношення до відмивання або фінансуванню тероризму.

«Наприклад, якщо ми говоримо про заробітчан, то можна буде показати факти перетину кордону (позначки в паспорті), запрошення на роботу, квитки, ймовірно, навіть інформацію з особистих сторінок в соцмережах, де зафіксовані ті чи інші факти», — уточнює юрист.

Є ще надія на те, що держава спростить декларантам життя. 27 липня на форумі «Податкова амністія 2021» Данило Гетманцев повідомив про підготовку ряду документів, які в тому числі пом’якшать процес банківського фінансового моніторингу. А до їх появи з декларуванням готівкових коштів варто почекати.

Ще один ризик розміщення коштів на спецрахунку — можливість податкової протягом року провести позапланову документальну перевірку, якщо будуть виявлені порушення в процедурі такого розміщення або відсутність необхідних документів.

На перший погляд, все виглядає дуже невинно: податковий орган надсилає запит і протягом наступних 15 робочих днів фіскалам потрібно буде дати необхідні пояснення або запитувані документи.

«Але якщо ви з якихось причин не отримали запит (були у відпустці або за кордоном і т. п.) і запит повернувся адресату (а практика роботи податкової з ФОПами і юридичними особами говорить — запит в цьому випадку вважається врученим), то ви автоматично потрапите на позапланову перевірку і на повну ставку ПДФО 18%.

Те ж стосується випадків, коли, на думку податкової, надані не всі документи або не всі пояснення. Багато «або», які несуть за собою ризик протягом 365 днів перетворити збір в розмірі 5%, 6%, 9% і 11,5% в суму ПДФО в 18%», — говорить Ганна Ігнатенко, партнер ID Legal Group.

Хоча вона теж сподівається, що податкова дасть чіткі роз’яснення з цього питання і встановить жорсткі рамки для випадків застосування саме цієї норми закону.

«На сьогодні, ми чуємо тільки усні запевнення, що перевірок не буде», — говорить про поточний стан справ Анна Ігнатенко.

І це ще один аргумент за те, щоб не поспішати з розміщенням грошей на спецрахунки. Тим більше, що попереду ще цілий рік, протягом якого це можна буде зробити.

Кому декларування піде на користь

І все ж, випадки, коли громадянам може бути вигідна участь в одноразовому декларуванні, теж є. Наприклад, щоб істотно заощадити на податках. Як це може спрацювати

Припустимо, в цьому році ви отримували доходи від інвестиційної діяльності, винагороду за цивільно-правовими договорами, набували активи і т.д. тоді, якби не було податкової амністії, до 1 травня наступного року довелося б подати декларацію про майновий стан і заплатити ПДФО за повною ставкою.

Але зараз те ж саме можна зробити в рамках одноразового декларування і заплатити податок за пільговими ставками.

Автори закону кажуть, що вони постаралися зробити так, щоб не допустити такої можливості, а тому прописали: декларувати можна тільки активи, придбані до 1 січня 2021 р. Але юристи стверджують, що відповідна норма виписана дуже недбало. А тому дозволяє її трактувати так, що до 1 січня 2021 року мали бути зароблені кошти, на які вже цього року купувалися активи.

«Одним із принципів податкового законодавства є принцип правомірності рішень платника податків, якщо норма закону передбачає неоднозначне або множинне трактування його прав та обов’язків.

Тому у випадку з активами, придбаними в 2021 році, таку неоднозначність норми теоретично можна використовувати і задекларувати їх в рамках податкової амністії. При цьому потрібно бути готовим до спору з податковою та звернення до суду. Але судова практика говорить про досить непогані шанси на перемогу декларанта в таких спорах», — коментує Юлія Федосюк.

Юристи також кажуть, що декларування допоможе уникнути претензій іноземного фінмона та інших контролюючих органів до наших резидентів, які володіють зарубіжними активами. Але тут також є свої нюанси.

Як розповіла «Мінфіну» старший партнер K.A.C. Group Тетяна Кузьмич, МВФ, ЄБРР, наприклад, не дуже люблять амністовані «сірі» гроші. Вважають це некоректною конкурентною дискримінацією «чесних» грошей у міжнародному бізнесі, з яких були сплачені податки. І це накладає свій відбиток на всю систему.

«За міжнародним законодавством амністовані активи вважаються «чистими» і по них не можуть задаватися питання щодо їх походження і сплачених раніше податків. А на практиці можуть бути моменти.

Наприклад, громадянин України претендує на отримання інвестиційного громадянства на Мальті, хоче купити нерухомість в Іспанії, або відкрити інвестиційний рахунок у швейцарському банку. У поліцію там, звичайно, не звернуться, але проходження процедур комплайенса гарантовано. Хоча, швидше за все, просто відмовлять», — каже вона.

Григорій Трипульський, засновник і директор юридично-консалтингової компанії «Де-Юре», розповідає, що, легалізувавши кошти, що знаходяться за кордоном, наш громадянин не отримує індульгенції від переслідування західним фінмоніторингом або податковою службою.

«І якщо в українських податківців питання про походження грошей після подачі декларації про амністію капіталів має бути знято, то іноземний банк запросто може заарештувати рахунок і вимагати пояснити, як вони на нього потрапили і яке мають походження. Але відкрити за кордоном новий рахунок і показати в якості походження грошей декларацію про податкову амністію буде не складно», — говорить Григорій Трипульський.

Іншими словами, якщо гроші вже лежать на рахунку в іноземному банку, то про них краще не розповідати. А ось якщо ви збираєтеся переводити кошти за кордон і працювати з іноземними банками — податкова амністія сильно спростить це завдання.

Зарплата «в конверті»: показувати чи ні

Зарплату в конвертах в Києві отримує кожен восьмий працівник, а за межами столиці — взагалі кожен п’ятий. Такі дані Держстату. За підрахунками групи економістів Ukraine Economic Outlook, цей показник ще вищий: близько 30−40% — не менше. Якщо врахувати, що в Україні близько 16 млн працюючих, то питання — декларувати чи ні такі тіньові доходи, зараз вирішує близько 5 млн українців.

Однозначної відповіді на це питання немає навіть у професіоналів.

«Відповідаючи на запитання «чи варто брати участь у декларуванні найманим працівникам?» необхідно чітко усвідомлювати, що, отримуючи зарплату «в конверті», співробітник фактично є співучасником злочину. Отже, зобов’язаний задекларувати отримані кошти і сплатити з них податок», — говорить адвокат юридичної компанії «Riyako & Partners» Андрій Тімонов.

Його колега дотримується діаметрально протилежної точки зору.

«Податковий кодекс зобов’язує платника податків подавати річну декларацію про майновий стан і доходи. Але такий обов’язок вважається виконаним, якщо людина отримувала доходи у вигляді офіційної зарплати. Тому що в даному випадку вона отримала дохід від податкового агента (роботодавця), який і платить податки за свого працівника. Саме роботодавець буде нести відповідальність за порушення вимог законодавства про офіційне працевлаштування працівників», — вважає партнер МЮК «Kоdex» Станіслав Клімов.

Щоб прийняти правильне рішення, потрібно враховувати ще кілька нюансів. По-перше, закон не зобов’язує декларанта розкривати джерело доходу. Тож, теоретично, недобросовісний роботодавець може залишитися нерозкритим. Хоча, якщо брати, наприклад, те ж декларування готівки через розміщення на спецрахунку в банку, то інформація про нього, швидше за все спливе.

По-друге, закон звільняє від відповідальності тільки фізосіб-декларантів, але ніяк не юридичних осіб. Відтак, якщо спливе назва фірми, яка не дотримується трудового законодавства, відповідальності їй не уникнути.

І по-третє, влада готує законодавчі пропозиції, які посилять відповідальність юросіб за подібні порушення. А це означає, що першим особам таких компаній доведеться пережити багато неприємних моментів.

Що говорить закон про нульове декларування

Хто може скористатися:

фізичні особи — резиденти, в тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи — нерезиденти, які були резидентами на момент придбання об’єктів декларування або в момент отримання таких доходів.

Хто не може бути декларантом:

  • неповнолітні,
  • особи, по відношенню до яких Україна застосувала спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції),
  • особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 р, подавали або повинні були подавати декларації відповідно до законів про правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції.

Що можна задекларувати:

  • валютні цінності,
  • нерухоме та рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва або антикваріату, дорогоцінні метали, ювелірні вироби),
  • майнові права на об’єкти інтелектуальної власності,
  • цінні папери та / або фінансові інструменти, визначені законом,
  • права на отримання дивідендів,
  • інші активи фізичної особи, в тому числі майно, банківські метали, крім не розміщених на рахунках.

Які активи не підлягають декларуванню (вважаються вже амністованими):

  • активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис гривень станом на 31 серпня 2022 року;
  • один транспортний засіб особистого некомерційного використання, за винятком транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 і більше осіб, легкового автомобіля з об’ємом двигуна не менше 3 тис. куб. см або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної зарплати, мотоциклу з об’ємом двигуна понад 800 куб. см, літака, вертольота, яхти і катеру, право власності на який було зареєстровано на момент декларування;
  • нерухоме майно на території України, яке станом на 31 серпня 2022 року належало фізичній особі на праві власності, що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

апартаменти/квартири загальною сукупною площею до 120 кв. м. або майнові права, підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири в багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки (в т.ч. незавершеного будівництва за наявності у фізособи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення) загальною площею до 240 кв. м;

б) нежитлові будинки некомерційного призначення і/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України.

Терміни для подачі спеціальної декларації:

Термін для подачі спеціальної декларації по «амністованих» доходах становить один рік — з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Які податки необхідно заплатити при одноразовому декларуванні

Протягом 30 календарних днів з дати подання декларації необхідно сплатити спеціальний збір у розмірі:

5% — по об’єктах, розташованих і зареєстрованих в Україні, зокрема, валютним цінностям в українських банках;

7% — за активами, розташованими за кордоном, якщо декларація подана до 1 березня 2022 року (знижена ставка, щоб мотивувати до оперативного розкриття)*;

9% — щодо активів, розташованих за кордоном, якщо декларація подана після 1 березня 2022 року*;

2,5% — за доходами, за рахунок яких з 1 вересня 2021 по 31 серпня 2022 року було придбано ОВДП з періодом погашення понад 365 днів без права дострокового погашення*.

* Можливе застосування підвищеної ставки (+ 2.5%) з розстрочкою сплати трьома рівними частинами щороку. Терміни сплати збору також будуть відповідно змінені.

 

 

Джерело

Читайте далі:

Податкова амністія у цифрах та деталях

Податкова амністія: здаватися чи ні

 

Будьте в курсе свежих новостей и событий!



Позвонить Отправить Email