- 17.12.2024Європейська Рада ухвалила правила щодо процедур утримання податку
- 04.12.2024Європейська рада ухвалила Імплементаційний регламент про електронне податкове звітування по країнах
- 26.11.2024Нові правила бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час
- 25.11.2024Наближається кінцевий термін подання звітності про бенефіціарних власників компаній США
- 21.11.2024Європейська Рада узгодила оновлення для ПДВ в цифрову епоху
Особливості оподаткування-2020
Бажання підприємців використати прогалини або недосконалості національного законодавства та міжнародних правових норм задля зниження податкового навантаження на свій бізнес видається цілком природнім. Водночас уряди держав та міжнародні організації намагаються запобігти розмиванню бази оподаткування, оподаткуванню за суттєво зниженими ставками або взагалі уникненню оподаткування.
Одним із глобальних заходів контролю за міжнародним бізнесом є проєкт Base erosion and Profit Shifting (BEPS) – Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування. Він розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за участі країн “Великої двадцятки” (G-20). BEPS – це план дій із 15 заходів, метою яких є протидія недобросовісній податковій практиці. Сьогодні понад 130 країн проводить роботу з імплементації плану в національне законодавство.
Україна не є членом ОЕСР, проте з 1997 року активно співпрацює з організацією та зобов’язалася впровадити Мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Минулого року ми зробили значний крок від декларування підтримки BEPS до його впровадження в дію. З 1 грудня для України набрала чинності Конвенція MLI. Розберімось, що це таке та як вплине на українське бізнес-середовище.
Як це працює?
Для ефективної протидії розмиванню бази оподаткування уряди різних країн мають співпрацювати між собою, імплементувати стандарти ОЕСР у власне законодавство та у різноманітні міжнародні угоди. Аби прискорити та спростити впровадження цих змін, які зазвичай можуть тривати роками, винайшли механізм конвенції.
Ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна вказала перелік двосторонніх договорів про оподаткування з 76 країнами, в яких будуть вноситися зміни в автоматичному режимі. Серед них такі відомі юрисдикції, які використовуються для зниження податкового навантаження, як Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Республіка Кіпр, Республіка Мальта. Однак, Республіка Кіпр ще не ратифікувала Конвенцію MLI, в той час як у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Республіці Мальта вона вже діє.
Згідно з Конвенцією MLI, зміни в конкретну угоду з певною державою вносяться в автоматичному режимі за наявності одночасно всіх перелічених нижче умов:
– Україна ратифікувала Конвенцією MLI;
– інша держава – сторона двосторонньої угоди щодо оподаткування з Україною також ратифікувала Конвенцією MLI;
– Україна в повідомленні, направленому депозитарію Конвенції MLI, вказала, що дія Конвенції MLI поширюється на конкретну міжнародну угоду з іншою державою;
– ця ж держава в повідомленні, направленому депозитарію Конвенції MLI, вказала, що дія Конвенції MLI поширюється на угоду з Україною.
Таким чином кожна держава має право визначити, що конкретна норма Конвенції MLI щодо угоди з конкретною країною діє із застереженнями. Це означає, що бажання країн щодо внесення конкретних змін в двосторонню угоду має бути взаємним. Перевірити, щодо яких двосторонніх угод діє Конвенція MLI для певної країни та в якому обсязі, можна на сайті ОЕСР, який постійно оновлюється.
На що вплине Конвенція MLI?
Одним з основних положень Конвенції MLI, яке може вплинути на бізнес, є запровадження так званого “тесту основної мети”.
У першій частині статті 7 Конвенції MLI визначено: “Попри будь-які положення Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції, пільга на оподаткування не надається стосовно виду доходу або капіталу, якщо існують підстави зробити висновок, з урахуванням усіх відповідних фактів та обставин, що одержання цієї пільги було однією з основних цілей будь-яких домовленостей або операцій, які прямо або опосередковано призвели до цієї пільги, якщо не було визначено, що надання цієї пільги за цих обставин буде відповідати цілі й задачі відповідних положень Угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції”.
Таким чином, податкові органи отримують можливість перевіряти мету створення або діяльності юридичної особи, а також мету кожної конкретної операції та встановлювати, чи не спрямована діяльність юридичної особи або конкретна операція виключно на те, щоб отримати податкову пільгу. Це питання буде вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх важливих обставин.
Вже сьогодні українським підприємцям, які мають справу з іноземними юрисдикціями, слід переглянути свої бізнес-структури та продумати, яким чином будуть доводитися реальні не податкові цілі їхньої взаємодії.
- Медіа (78)
- Новини (137)
- Події (21)
- Українська боністика (4)