Чому наші IT-шники масово налаштовані «валити» і які розглядають варіанти

Опубликовано: 02.06.2020

Новий закон, більш відомий, як «законопроект 1210», розділив експертів та бізнес-спільноту на два табори. Одні (і серед них — представники влади) стверджують, що нові правила захищають інтереси бізнесу. Інші, в основному підприємці, масово цікавляться можливістю змінити країну проживання.

Закон, який також називають малою податковою реформою (№ 466-ІХ), має непросту долю. Спершу його довго ялозили в парламенті. Потім документ місяцями припадав пилом на підписі у президента.

Необхідність його ухвалення пояснювалося двома причинами. Перша – перекрити найбільш поширені схеми виведення капіталу, які використовує великий бізнес. Друга – ліквідувати законодавчі прогалини, що провокують численні конфлікти між бізнесом і податковою.

За фактом результат роботи законодавця виявився зовсім іншим. У документі з’явилося чимало норм, які лише посилюють фіскальний прес. Наприклад, тепер всі угоди будуть оцінюватися з точки зору наявності ділової мети.

Скажімо, якщо компанія продає товар зарубіжному контрагенту за ринковою ціною, така операція має «розумну економічну причину». Якщо ціна занижена – операція проводиться з метою податкової оптимізації. І тепер буде мати досить серйозні фінансові наслідки.

Неприємним сюрпризом для роботодавців стане збільшення періоду, за який податківці можуть перевіряти адекватність нарахування і виплати зарплати.

Але найбільший резонанс викликала та обставина, що нові законодавчі норми закрутять гайки тисячам українських стартаперів, в тому числі і представникам IT-індустрії. Причому, закон створює для них настільки нестерпні умови роботи, що в профільних спільнотах зараз головною темою для обговорення стали можливі варіанти для еміграції.

Головний біль стартапів

Проблема перша. Стосується власників компаній за кордоном, серед яких чимало представників IT — сфери. Закон встановлює правила, коли іноземна компанія може бути визнана резидентом України. Відповідні норми набирають чинності з 1 січня 2021 р.

Ознаки того, що ефективне управління знаходиться в Україні за новим законом такі:

управління банківським рахунком з України,

управління персоналом з України,

ведення обліку з України,

дирекція засідає в Україні,

керівництво в Україні живе і з України фактично керує.

Проблема друга. Стосується випадків, коли резидент України контролює іноземну компанію (КІК), що в наших реаліях зустрічається частіше. Тепер фіскальні правила в рамках таких відносин кардинально помінялися.

Контролюючою особою визнається резидент України, який:

володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50% і вище,

володіє більш ніж 10-відсоткового (25%) часткою в іноземній юрособі разом з іншими особами, а їх сукупна частка становить 50% і більше,

самостійно або спільно з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Щоб довго не розповідати про те, як новації вплинуть на роботу наших стартаперів, розглянемо три робочі ситуації та їх податкові наслідки.

Ситуація 1: Іноземці інвестують в наш стартап

Припустимо, наш стартап залучає фінансування від нерезидентів на розвиток. Таке трапляється часто. Чи потрібно буде сплачувати податок в Україні з таких операцій? Прихильники нового закону кажуть – в більшості випадків ні.

Адже правило контрольованої компанії діє лише у випадку, коли українські фірми (фізособи) володіють іноземними компаніями, а не навпаки. Але є і винятки.

Ситуація 2: Робота через іноземну компанію

А ось тут ситуація більш цікава. Адже вона стосується випадків, коли наші стартапери створюють зарубіжну компанію (КІК) і через неї ведуть господарську діяльність. Тепер власник КІК повинен буде сплачувати з прибутку податки в Україні пропорційно своїй частці володіння. Щоправда, не завжди. І цей момент активно піарять захисники нового закону.

Платити податки в Україні не доведеться якщо:

річний дохід власника компанії не перевищив 2 млн євро. А стартапери дуже рідко мають такі заробітки,

КІК знаходиться в державі, з якою Україна має договір про уникнення подвійного оподаткування,

компанія платить податок на прибуток за ставкою не нижче 13%,

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50%. Як правило, стартап теж на початку своєї діяльності не отримує великих доходів від дивідендів, процентів або роялті.

У чому підступ

Заковика в тому, що в дійсності виконати всі умови, що дозволяють не платити податок за КІК, досить складно.

«Багато розробників програмних продуктів працювали через естонські, англійські, американські і інші компанії, в тому числі і офшорні типу Гонконгу і ОАЕ. На ці компанії не тільки приймалися платежі, але і реєструвалися програмні розробки і торгові марки, аби захиститися від потенційного рейдерства», — розповідає керуючий партнер K. A. C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisers Володимир Гаркуша.

Тепер айтішники абсолютно чітко визначаються як «контролери» КІК. Нерозподілений прибуток контрольованих ними компаній приплюсовується до оподатковуваного доходу «контролера» — громадянина України та оподатковується 19,5% податку (прибутковий податок плюс військовий збір).

Важливо і те, як будуть вираховуватися податки. І тут теж виникає маса питань.

«Є IT – проекти, за якими платежі не проходять через банки, а різного роду платіжні системи і навіть кріптовалютні платежі. Неможливо собі уявити, як можна вирахувати «нерозподілений прибуток», що належить контролеру КІК і який підлягає оподаткуванню в Україні» — пояснює Володимир Гаркуша.

Нарешті, навіть якщо КІК відповідає всім вимогам для того, щоб не платити за неї податки, її «контролерам» все одно доведеться звітувати про діяльність перед нашими податківцями.

Невиконання вимоги загрожує серйозними штрафами.

«Близько $170000 за неподання звіту за КІК і $85000 — за нерозкриття кожної контрольованої компанії. При цьому сплата податків і штрафів гарантується майном громадянина» — уточнює Володимир Гаркуша.

Джерело

Опис: Чому зміни у податковому законодавстві негативно вплинуть на діяльність стартапів, коли іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, які ознаки КІК, коли резидент визнається контролером КІК?

Теги: КІК, оподаткування бенефіціара, декларування доходів, податковий консультант, легалізація активів, автоматичний обмін інформацією, CRS, КІК, контрольовані іноземні компанії, податкові поради, бенефіціар КІК, поради контролеру КІК, закон 1210, закон про КІК, розкриття інформації про контрольовану компанію, податковий юрист, штраф за неподання звіту по КІК, оподаткування доходу від IT, оподаткування кріптовалютних платежів, тест ділової мети, робота через іноземну компанію, реєстрація іноземної компанії, офшор,

Джерело

Будьте в курсе свежих новостей и событий!



Позвонить Отправить Email