Про реструктуризацію кредитів і процедуру банкрутства фізичних осіб

Стати банкрутом ніколи не запізно

«Первый банкротом бывает отъ несчастія, другой от небреженія и отъ cвоихъ пороковъ, а третій отъ подлога»

Статут о банкротстве, 1800г.

Наприкінці 2020-го – початку нового року, законодавці проявили неабияку активність, спрямовану на посилення відповідальності по фінансовим зобов’язаннями громадян України. Так, прийнятий восени закон № 891, стосується мікрокредитів, він набрав чинності з 1 січня і спрощує споживче кредитування в розмірі до 6 тисяч гривень. Стосовно позик, що перевищують зазначену суму,  діє ряд правил, основні з яких – інформування споживача фінансової послуги про всі істотні умови договору, у формі надання Паспорту споживчого кредиту. Закон обмежує кредитора розмірами штрафних санкцій, підсилює перепони на шляху можливостей отримання необмеженої кількості швидких і невеликих коштів позичальниками без наміру їх повернути. Цікаві нововведення стосуються обов’язкової згоди споживача на передачу персональної інформації кредитором в Бюро кредитних історій. Давній закон «Про організацію формування та обігу кредитних історій» посилив можливості для фінансових компаній, які страждають від неповернень. Тепер вони мають право відмовити у видачі кредиту також у разі, якщо  потенційний позичальник не погоджується передавати його дані в Бюро кредитних історій.

Ринок проявив себе на рівні лобіювання змін до профільного законодавства не просто так: обвал гривні з 2008 року, масові неповернення позик, вивід з фінансового сектора банків-банкрутів призвели до величезної кількості малоперспективних зобов’язальних портфелів. Малоперспективних – з точки зору давності, юридичної обробки, відсутність судових рішень, що встановлюють обсяги беззаперечних боргів, іпотечних та інших забезпечень. На шанси стягнення позикових коштів негативним чином вплинули  також іпотечний мораторій і фактичні умови поточного становища позичальників. Більшість співгромадян і національних компаній, на жаль, не стали за цей період багатшими. В Україні з’явилися нові інструменти, які дозволяють обнулити боргові зобов’язання не спроможним платникам або відтягнути вульгарний, на їхню думку, момент розрахунку на досить тривалий період. Все це завело галузь у глухий кут, породивши правову невизначеність і цілковите ігнорування принципу невідворотності покарання, якщо можна так сказати щодо зустрічного зобов’язання за договором.  Тим часом, останніх два роки пройшли голландські та інші аукціони оптового продажу фінансових вимог, які дозволили фінансовим компаніям викупити зобов’язальні портфелі з дисконтом більше 99%. Минулий рік ознаменувався активним збільшенням кількості таких компаній і початком бурхливої і дуже специфічної діяльності з повернення позикових коштів.

Все це, а також прийнятий 27-го січня в першому читанні проект закону, який передбачає особливості врегулювання боргових зобов’язань колекторськими компаніями, змушують боржників вже сьогодні в черговий раз переглянути свої підходи в питаннях як існуючих боргів, так і перспективних.

Отже, що важливо знати для фінансово неспроможного позичальника? Є ряд методів врегулювання повернення боргу. Один з них – реструктуризація заборгованості з власником прав кредитора. Правдива іронія – на зговірливість кредитора впливає погана кредитна історія боржника. Значення має все:

– відсутність у боржника постійного джерела доходу,

– тривале прострочення по оплатах,

– ранні спроби реструктуризацій – змін до діючого кредитного договору,

– участь в оголошених банками акціях щодо зменшення / списання боргових зобов’язань, подальше невиконання нових умов,

– відсутність поручителів, гарантів по кредиту,

– відсутність іпотеки та іншого забезпечення,

– іпотека, яка підпадає під мораторій,

– судові позови по забезпеченим портфелям з великою кількістю сторін і різними предметами позовів, що не дають кредитору виконати рішення суду.

Одним словом – чим гірша історія боржника, тим більша ймовірність згоди кредитора на подальші поступки.

З 2019 року в українському праві також з’явилася можливість «обнулити» фінансові зобов’язання шляхом процедури банкрутства фізичної особи. Якщо раніше банкрутство могло стосуватися виключно компаній і підприємців, то новий кодекс надає таке право громадянам. Про актуальність цього методу говорять цифри: за даними Київського обласного управління Мін’юсту на кінець минулого року таким правом скористалися по Києву 34 людини. Особливості процедури банкрутства фізичної особи полягають в наступному. По-перше, ініціювати процедуру може виключно сам боржник, кредитори такого права не мають. Сума простроченого боргу повинна бути понад 180 тисяч гривень, а прострочення за борговими виплатами носити стійкий характер – не менше двох місяців, причому, виплати по кожному зобов’язанню не дотягувати протягом такого періоду, до половини належних до сплати сум. Обов’язкова наявність постанови в рамках виконавчого провадження про відсутність майна у боржника і неможливість виконати рішення суду.

Якщо боржник не бачить для себе іншого шляху окрім банкрутства в силу сформованих життєвих обставин, він також повинен врахувати такі фактори, як:

– можливість оскарження кредиторами договорів відчуження його майна, які мали місце в недалекому минулому, що торкнеться вже не тільки його інтересів, але інтересів третіх осіб-учасників минулих угод;

– жирна крапка в його репутації як фінансово спроможної особи. Закон вказує на позбавлення звання «бездоганної репутації» терміном на три роки, але інформація в Бюро кредитних історій не передбачає «зачистки», якщо тільки вона не була спотвореною. До слова, боржнику законодавчо надається право один раз на рік безкоштовне отримання з такого Бюро інформації щодо себе. Це може бути у формі Кредитного звіту та інформації про запити до реєстру – хто і коли інформацію про особу вносив, коригував, оновлював, і запитував. Помилкові дані боржником можуть бути оскаржені і відкориговані, існує спеціальна процедура;

– є обмеження на реструктуризацію-списання боргів соціальних (пенсії, аліменти, деліктні зобов’язання), а також отриманих позик на відпочинок, розваги, на покупку предметів розкоші. Не підлягає до списання, також, гральний борг.

Таким чином, якщо протягом 120 днів, кредитори не затвердять план реструктуризації, суд постановляє рішення про банкрутство особи і погашення його боргів. Банкрут по суті не зможе в найближчому майбутньому отримати кредит, влаштуватися на службу, де пред’являються вимоги «бездоганної ділової репутації», проте, всі борги, за описаним винятком, будуть погашені, і навіть залишаться кошти на пенсійному (соціальному) рахунку з квартирою, якщо вона являється єдиним місцем проживання боржника і площа її не перевищує 60 кв.метрів, житловий будинок -120.

Порівнюючи норми нинішнього законодавства з, припустимо, Статутом про банкрутів від 19.12.1800 року (екземпляр якого представлений в міському історичному музеї), варто відзначити разючий відхід від морально-етичного аспекту в сучасному нормативному регулюванні. Розділ II статуту павлівського періоду звучить так і класифікує банкрутів:

«2й. На три рода: первый банкротом бывает отъ несчастія, другой от небреженія и отъ cвоихъ пороковъ, а третій отъ подлога»

Тетяна Кузьмич Адвокат, партнер К.А.С. Груп

ЧИТАТИ ДАЛІ:

Податок на нерухомість: що змінять, як будемо платити

Повторний фінансовий моніторинг. Навіщо банки його проводять

Фіскали націлилися на закордонні рахунки та бізнес українців