Revolut. Тиха революція фінансової галузі. Платіжки йдуть з України

22 грудня британський необанк Revolut оголосив про припинення обслуговування українських користувачів. Клієнтам дали два місяці, щоб вивести кошти, після чого рахунки закриють.

Приблизно однаковими за текстом анонсами цієї події, різні медійні джерела підвели риску під досить цікавим і продуктивним періодом фінансового життя України. З вітчизняного ринку фінансів йдуть (виштовхуються) також Wise, Stripe, PayPal, Paysera, Ducascopy та й решта платіжних фінансових систем.

Приклад Revolut  – показовий. Як фінансовий стартап – Revolut з’явився 2015 в Лондоні, співвласник якого – українець Влад Яценко з Одещини. У 2021-му році Revolut став найдорожчим стартапом Британії, залучивши 800 млн доларів. Наразі послуги Revolut для громадян України надає литовська компанія Revolut Bank UAB, робота якої регулюється Європейським центральним банком та Банком Литви. На початку війни Revolut став першою міжнародною фінансовою платформою, яка дозволила відкриття рахунків за українським паспортом, українською адресою та прив’язкою до локальних карток. А також став першим міжнародним банком, який дозволив підтверджувати особу та авторизуватися в застосунку через “Дію”.

Для фізичних осіб – податкових резидентів України ця історія, принаймні поки що як для Revolut, закінчилась. Є ще кілька десятків тисяч його українських клієнтів, які мають тимчасовий захист, робочу або навчальну візу, податковий номер у країні перебування і  підтверджену місцеву адресу. Всі вони можуть користувати Revolut й надалі, за умови дотримання всіх вимог KYC.

Не аналізуючи всю історію виходу Revolut на український ринок, варто зупинитись на кількох моментах, що характерні й для інших платіжних систем. Revolut надавав фінансові послуги громадянам України за кордоном й готувався (принаймні про це оголосив) отримати фінансову ліцензію в Україні. В свою чергу,  НБУ в своєму інформаційному листі заявив: «…будь-яка компанія, яка має намір надавати фінансові послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації відповідно до вимог українського законодавства…». Це твердження є досить сумнівним, з нього можна зробити висновок, що коли громадянин України хоче відкрити рахунок в іноземній фінансовій установі, то така фінансова установа має попередньо отримати дозвіл НБУ. За цією логікою таку процедуру повинні проходити також UBS, PKO Bank Polski,  Deutsche Bank тощо. В тому ж інформаційному Листі НБУ далі йдеться: «…водночас рахунки українців, які проживають та офіційно зареєстровані в країнах Європейської економічної зони, компанія Revolut продовжить обслуговувати». Але публічні дії НБУ вже мають негативні наслідки й для цієї категорії клієнтів Revolut. У країнах ЄС українці почали отримувати запити від Revolut про підтвердження статусу податкового резидента країни перебування,  надати місцевий ідентифікаційний податковий номер — Tax ID, підтвердити адресу свого перебування відповідним документами. В разі затримки в наданні інформації рахунки тимчасово блокуються.

В історії з Revolut ще присутній такий собі «шлейф» конкурентних ревнощів. Деякі фінансові аналітики згадують цитату Олега Гороховського – співзасновника українського monobank: «Ми були б раді бачити Revolut в Україні, але робити це потрібно з повагою до українських законів. Ніде у світі такий „вихід на ринок“ був би неможливий. Та що там говорити, нас не пустили до Польщі взагалі без жодної на те підстави, а тут Revolut поводиться так, ніби українські закони взагалі не заслуговують на жодну увагу». Згодом він написав в одному з месенджерів: «Деякі «експерти» вважають, що їх закрив я. В принципі, якщо вам так зручно, валіть все на мене».

До речі, для бажаючих ще працювати з грошима українських резидентів, НБУ повідомив, що «…питання щодо початку діяльності іноземного гравця на українському банківському ринку також є предметом консультацій з органом банківського нагляду країни походження такого суб’єкта». В перекладі на людську мову це означає: якщо ще яка платіжна система захоче вийти на ринок України, то ми такі консультації проведемо з її фінрегулятором, що вона втратить і місцеві ліцензії.

В публікаціях за цією темою чомусь не згадують ще один очевидний наслідок. Користувачами платіжних систем, серед фізичних осіб, в переважній більшості є ІТ-шники, різного роду старапери, фрілансери, консультанти, ФОПи, що мають закордонних клієнтів. Якщо вони працюють на території України, то будуть вимушені валютну виручку отримувати на рахунки в українських банках. Не секрет, що раніше якась частина таких надходжень не декларувалась. Зараз собівартість їх робіт/послуг зросте не тільки на суму банківських тарифів, курсові різниці, а й на розмір нарахованих податків.

Отже, необанки-платіжки зачиняють двері для тих, хто не має якогось європейського резидентства і податкового статусу. Revolut і Wise йдуть з України, PayPal працює з обмеженнями, Stripe вимагає реєстрацію в ЄС. Які лишаються альтернативи?

По-перше, можна ще якийсь час розраховувати на інші платіжні системи: американську Payoneer, польську ZEN.com, литовську Paysera тощо. Вони мають оптимально-мінімальні опції – дистанційне відкриття рахунку, мультивалютні рахунки, віртуальні картки, більш-менш прийнятні тарифи. Можливі додаткові бонуси, наприклад Payoneer має власний еквайрінг, коли увесь фінансовий цикл роботи фрілансерів/торговців на ресурсах Amazon чи Airbnb проходить без додаткових інтеграцій.

По-друге – криптовалюта. Її можна завести через фізичні обмінники, онлайн-сервіси, або просто з банківської картки — безпосередньо на біржу. Можна поповнювати рахунок із банківської картки, а потім вивести кошти назад — теж на картку. Перекази між акаунтами всередині біржі проходять за лічені хвилини, тож це працює як альтернатива класичним банківським транзакціям. Додатково – криптогаманці, які є альтернативою біржам для тих, хто хоче зберігати й пересилати криптовалюту без посередників, вони дають повний контроль над коштами без прив’язки до платформи. Відсутні ліміти, банківські перевірки — лише приватний ключ і підключення до мережі. Але слід прийняти до уваги, що в 2026 році в галузі автоматичного обміну інформацією будуть реалізовуватись європейські ініціативи стосовно криптоактивів. 69 країн, включно з Україною, взяли зобов’язання запровадити систему звітності про криптоактиви (CARF — Crypto-asset Reporting Framework) до 2027−2028 року. В Європі цей стандарт запрацює з 1 січня 2026 року на підставі директиви DAC8. Це означає, що максимум до 2028 року інформація про всі транзакції з віртуальними активами підлягатиме такому самому автоматичному обміну, як зараз відбувається з інформацією про банківські рахунки з метою запобігання уникнення від оподаткування.

І просто для статистки варіантів вирішення питання з рухом коштів без внутрішньо українських обмежень – реєстрація самозайнятої особи (аналог ФОП) з естонським є-резидентством. Але слід зазначити, що є-резидентство не означає автоматично й податкове резидентство, яке підтверджується перебуванням більше 186 днів/рік на території Естонії. Тобто, якщо платіжна система буде прискіпливо аналізувати підтверджений факт податкового резидентства й фізичного перебування по за межами України, то вся «легенда» сиплеться.

І звичайний варіант рішення – «як пишеться, так і читається». Закрити рахунок в платіжній системі, відкрити рахунок своєму ФОПу в українському банку, умови і тарифи якого влаштовують, і сплачувати податки в залежності від своєї групи. Чом ні?

Володимир Гаркуша

Аудитор

Керуючий партнер K.A.C. Group