Зареєстровано законопроєкт про сімейне підприємництво

17 березня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 13109 «Про сімейне підприємництво».

Відповідно до пояснювальної записки до документа, сімейне підприємництво є загальносвітовою економічною тенденцією та забезпечує сприятливі умови для сталого розвитку держави; для України, зокрема, цей вид підприємництва може стати запорукою відновлення та розвитку економічного і людського потенціалів після зазнаних втрат у війні.

Сімейне підприємництво визначається як форма зайнятості громадян – членів однієї сім’ї з метою досягнення економічних і соціальних результатів та/або одержання прибутку. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість є не забороненою законодавством діяльність осіб, пов’язаною із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб’єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Проєктом пропонується визначити, що сімейне підприємництво може здійснюватись кількома, але не менше, як двома, членами однієї сім’ї – громадянами України та провадитися як в статусі юридичної особи – сімейного підприємства, так і в статусі фізичної особи-підприємця – суб’єкта сімейного підприємництва.

Суб’єкт сімейного підприємництва організовується фізичною особою спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення такого суб’єкта сімейного підприємництва, істотні умови якого визначені проєктом закону.

Головою суб’єкта сімейного підприємництва є його засновник – фізична особа-підприємець.

Членами суб’єкта сімейного підприємництва можуть бути члени однієї сім’ї першого та другого ступеня споріднення, які досягли 14-річного віку, і, реалізуючи своє право на вільно обрану зайнятість, об’єдналися для спільного провадження сімейного підприємництва та дотримуються положень договору (декларації) про створення суб’єкта сімейного підприємництва.

У разі потреби суб’єкт сімейного підприємництва має право залучати до роботи в ньому, окрім членів однієї сім’ї першого та другого ступеня споріднення, інших громадян – осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом). Сумарна кількість членів суб’єкта сімейного підприємництва та осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не повинна перевищувати 10 осіб.

Відносини між членами суб’єкта сімейного підприємництва в процесі провадження сімейного підприємництва, включаючи питання оплати праці, регулюються ними самостійно та не вважаються трудовими.

Суб’єкт сімейного підприємництва перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на умовах, визначених Податковим кодексом України. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування членів суб’єкта сімейного підприємництва здійснюється на засадах добровільності. Члени суб’єкта сімейного підприємництва прирівнюються до домашніх працівників.

Пропонується встановити заборону суб’єкту сімейного підприємництва здійснювати господарську діяльність у сферах:

– оптової торгівлі;

– виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

– ресторанного господарства, за умови, що така діяльність провадиться в торговельному об’єкті, в якому одночасно здійснюється торгівля підакцизними товарами (крім роздрібного продажу пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Суб’єкт сімейного підприємництва діє на умовах самоокупності. Всі витрати суб’єкт сімейного підприємництва покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Суб’єкт сімейного підприємництва несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Законопроєкт № 13109