Працівник не може перебувати на робочому місці у зв’язку з війною: як оформлювати

Опубликовано: 23.04.2022

З початком війни перед роботодавцями постає багато питань, пов’язаних із трудовими відносинами з їхніми працівниками. Частішають випадки неможливості виходу працівника на роботу з тих чи інших причин, особливо у разі його проживання в зоні бойових дій. Як в такому випадку оформлювати відсутність працівника, не допускаючи при цьому порушення норм трудового законодавства – розглянемо нижче.

Мінекономіки надало роз’яснення, згідно з яким у разі неможливості прибуття працівника на робоче місце існують такі варіанти оформлення трудових відносин:

1) Дистанційна робота у разі, якщо працівник має можливість продовжувати виконувати роботу віддалено

Відповідно до частини першої статті 602 Кодексу законів про працю України дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Мінекономіки зазначає, що сторонам не заборонено використовувати для дистанційної роботи типову форму трудового договору про дистанційну роботу, затверджену його наказом від 05.05.2021 р. № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу».

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Отже, переведення працівника на дистанційну роботу не вимагає обов’язкового попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці.

Таким чином, можна перевести працівника на дистанційну роботу шляхом видання наказу (розпорядження) з обов’язковим ознайомленням з ним працівника під підпис. Радимо також отримати від працівника заяву до роботодавця про встановлення йому дистанційної роботи. Крім цього, також може бути укладений і окремий письмовий трудовий договір, яким передбачається дистанційна робота.

При цьому, варто відзначити, що укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється (ст. 602 Кодексу законів про працю України).

Варто зауважити, що неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій (наприклад, відключена електроенергія чи інтернет внаслідок бойових дій), на думку Мінекономіки, не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.

Мінекономіки рекомендує з метою належної організації виконання дистанційної роботи, ознайомлення працівника з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, дорученнями, завданнями та іншими документами роботодавця заздалегідь домовитися про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи:

– визначити засоби електронного зв’язку (наприклад, електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо);

– умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);

– умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи;

– інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

Викладені умови можуть бути погоджені і в письмовому трудовому договорі про дистанційну роботу, якщо він укладений.

Відповідно до ст. 602 Кодексу законів про працю України працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

2) У разі неможливості виконання роботи дистанційно Мінекономіки пропонує надати працівникам відпустки:

– оплачувані відпустки (щорічні, соціальні) по можливості, або

– відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону України «Про відпустки»), або

– відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»). Така відпустка протягом періоду дії воєнного стану на прохання працівника може надаватися без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Тобто, така відпустка може перевищувати 15 календарних днів на рік.

3) У разі неможливості функціонування підприємства або роботи окремого структурного підрозділу, можливі наступні варіанти:

3.1. Оголошення простою. Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Оформлення простою має здійснюватися шляхом прийняття таких документів:

– акт простою, в якому необхідно зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою, тощо;

– наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою. З наказом працівників ознайомлюють у можливий спосіб, в тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Правові наслідки простою:

– оплата простою здійснюється з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Мінсоцполітики щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі;

– працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості, на строк до одного місяця.

3.2. Призупинення дії трудового договору

У зв’язку із воєнним станом така можливість була передбачена ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Таким чином, Мінекономіки наголошує, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

Правові наслідки призупинення дії трудового договору:

– призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин;

– про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб;

– ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник. Мінекономіки рекомендує повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій;

– відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Отже, при призупиненні дії трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині нарахування заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

Повний текст роз’яснення Мінекономіки щодо деяких особливостей трудових відносин в умовах воєнного стану міститься за посиланням:

Читайте також:

Оптимізація трудових відносин в умовах воєнного стану

Будьте в курсе свежих новостей и событий!



    Позвонить Отправить Email