Схвалено законопроєкт про імплементацію в Україні правил ЄС про обмеження витрат на запозичення підприємствами

13 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив за основу розроблений Міністерством фінансів законопроєкт № 16036 від 04.09.2026 про внесення змін до Податкового кодексу України шляхом імплементації статті 4 Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 про боротьбу з ухиленням від податків (Anti-Tax Avoidance Directive, ATAD) та Кроку 4 BEPS ОЕСР про боротьбу з розмиванням податкової бази.

Нововведення засноване на статті 4 Директиви АТАD: вирахування процентів за борговими зобов’язаннями підприємств відтепер здійснюється в межах конкретно встановленого ліміту витрат на запозичення для цілей оподаткування. Ліміт визначатиметься як сума доходів у формі процентів та інших доходів, економічно еквівалентних процентам, і більшої з двох величин ‒ 30% від EBITDA (показника прибутковості компанії до вирахування відсотків за кредитами, податків та амортизації) або грошового порога у 500 тис євро (для певних категорій запозичень від непов’язаних осіб – 3 млн євро). Таким чином, компанія не зможе штучно збільшувати витрати на кредити і, отже, сплачувати менше податку в Україні.

Правило поширюватиметься на всі боргові зобов’язання платника податку на прибуток підприємств, незалежно від резидентства кредитора. Накопичену та не враховану суму витрат на запозичення можна буде переносити на наступні податкові періоди без обмеження в часі, а невикористану частину ліміту ‒ на наступні п’ять податкових років.

Нові правила застосовуватимуться з 1 січня 2028 року; до звітного періоду, що передує цій даті, застосовуватимуться чинні норми ПКУ.

Також Мінфін пропонує впровадити інші механізми, відсутні під час скринінгу відповідності законодавства України законодавству ЄС, та імплементація яких планується в подальшому:

1) Податок при переміщення активів за кордон (exit tax) (ст. 5 ATAD): Якщо платник податку на прибуток переміщує активи до свого постійного представництва за кордоном, переносить діяльність постійного представництва нерезидента за межі України, змінює податкову резиденцію або здійснює «податкову міграцію», приріст вартості таких активів оподатковується в Україні.

Не вважаються переміщенням: зміна лише фізичного місця активу без втрати Україною права на оподаткування; тимчасове переміщення до 12 місяців у межах операцій з цінними паперами, застави, пруденційних вимог до капіталу чи управління ліквідністю; передача активів і коштів між платником і його дочірнім підприємством.

2) Загальне правило протидії податковим зловживанням (General Anti-Abuse Rule, GAAR): Запроваджуються поняття «податкове зловживання», «податкова вигода», «сукупність операцій», «ознаки штучності операції». Якщо операція формально відповідає закону, але є штучною і зроблена заради податкової вигоди всупереч меті норми, її податкові наслідки нейтралізують. Платник не має права на податкову пільгу, якщо право на неї виникло внаслідок операції, що є податковим зловживанням.

Запроваджується окремий тест ділової мети (ст. 3 АТАD) для всіх операцій платників податку на прибуток, з коригуванням фінансового результату за операціями без ділової мети.

3) Гібриди (ст. 9, 9a-9b ATAD): Може виникнути випадок, коли один фінансовий інструмент, операція або суб’єкт у двох юрисдикціях трактуються по-різному, що призводить до подвійного вирахування витрат або вирахування без включення доходу. В Україні вирішити таку розбіжність можна двома способами: відмовити у вирахуванні витрат або включити дохід.

4) Заходи контролю: Створення постійної комісії з питань застосування GAAR при ДПС; запровадження нових підстав для документальних позапланових перевірок без попереднього вручення копії наказу; збільшення строку визначення зобов’язань і зберігання документів за такими перевірками з 1095 днів до 2555 днів; постановка на облік та звітування в Україні іноземних компаній, якими керують з України.

Прес-реліз