Офшорна реформа: про загальну «картину світу» для українських бенефіціарів

Навколо законопроекту №1210, яким запроваджуються правила контролю за трансферним ціноутворенням (ТЦО) та виведенням капіталу в низькодоходні юрисдикції, точиться багато розмов. Проте цей документ є лише одним з багатьох, що запроваджує жорсткіші умови для бенефіціарних власників компаній.

Про загальний логічний ланцюжок податкових новацій 2019–2020 років і про те, чого очікувати власникам компаній, розповів Mind старший партнер «КАС Груп» Володимир Гаркуша.

Ну ось горезвісний законопроєкт 1210 (закон 466-IX) нарешті підписав президент – півторарічну драму завершено. Тепер цей, погано скроєний із різноспрямованих статей нормативний франкенштейн, зі слів народного депутата Ніни Южаніної, «матиме катастрофічні наслідки для економіки України».

Цьому закону і його наслідкам вже присвячено багато аналітичних матеріалів і публікацій.

Нижче деякі думки з приводу загальної логіки податкових новацій, прийнятих за останній рік, де законопроєкт №1210, безумовно, займає чільне місце.

Як діє MLI

Почати, мабуть, треба з закону України №2692  – VIII «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування», який набрав чинності 2 квітня 2019 року. Основна мета документу – протидія розмивання податкової бази і виведенню прибутку з-під оподаткування.

Останнє тягне за собою внесення значних змін в діючу угоду про уникнення подвійного оподаткування. Введення стандарту MLI (Multireteral Convention to Implement Tax treaty Related Measures to Prevent BEPS) безпосередньо корелюється з контрольованими операціями в рамках ТЦО (трансфертне ціноутворення) особливо в частині участі в бізнес-процесах українських підприємств зарубіжних компаній.

ТЦО-контроль теж «заморська штучка» запущена в Україні з 2013 року, і, за словами керівництва Управління ТЦО Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування, ДФС вже має «солідний портфель» на кілька сотень мільйонів гривень перспективних судових справ за нарахованими штрафами в результаті перевірок.

Донарахування відбуваються як по спірність застосовуваних методів, встановлених ст. 39 ПКУ, так і за ознаками контрольованості операцій.

З ким обмінюються інформацією про фінансові операції

Законопроекти № 2102 (закон 322-IX) і 2103 (закон 323-IX) прийняті в кінці 2019 року, також вступили в силу. Йдеться про імплементацію в українське законодавство механізму обміну податковою інформацією з іншими країнами, зокрема FATCA – обмін податковою інформацією з США.

За цим послідувало прийняття Україною двох найважливіших стандартів BEPS: Common Reporting Standard (CRS) «Стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунках в податкових цілях» і Controlled foreign Companies (CFC / КІК) «Контрольовані Іноземні Компанії». Ідея введення обох стандартів полягає в тому, щоб повернути гроші громадян «на історичну батьківщину», а також виявити будь-які закордонні активи і обкласти їх «рідними» податками.

Ті, ж, хто невчасно зреагують або спробують ухилитися – обкласти «рідними» штрафами. А для цього необхідно налагодити ефективний обмін інформацією про реальних власників грошей на зарубіжних рахунках і рахунках зарубіжних компаній контрольованих українськими громадянами.

Тепер Закон 1210. На ньому детально зупинятися не будемо. В контексті цього матеріалу відзначимо лише, що в документі багато приділено уваги нерезидентам. А саме: оподаткування доходу нерезидентів з джерелом походження в Україні, нові прочитання статусу їхніх українських представництв, а також їх українських інвестиційних активів.

Введено термін контрольованих іноземних компаній (КІК). Такими є, якщо контролює особа володіє часткою в іноземній юридичній особі 50% і більше; або володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі 10% (25% в період 2021-2022 року) і більш. При цьому враховується умова, що кілька фізичних або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких в сукупності становить 50% і більше; або окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль за іноземною юридичною особою.

C контролюючим особою там взагалі цікаво. У разі, якщо контрольована ним іноземна компанія не розподіляє дивіденди, то відповідно до закону, вони все одно вважаються розподіленими і включаються до оподатковуваного доходу контролюючої особи їм самостійно (і оподатковуються за ставкою 18% ПДФО).

Що ж влада планує далі

У той же час, 20 травня 2020 року президент звернувся з листом до прем’єр-міністра, у якому, на наш погляд, є три важливих моменти.

Необхідно деталізувати механізми реалізації положень про обмеження, які введено для запобігання ухиленню від оподаткування, визначити чіткі і зрозумілі правила оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Необхідно забезпечити захист даних і інформації, отриманих органами контролю за звітністю резидентів за доходами, зокрема отриманими з джерел за межами України, врахувати питання про встановлення кримінальної відповідальності за незаконне розголошення таких даних та інформації.

Необхідно доопрацювати та внести у тримісячний строк у парламент законопроект № 1232 про одноразове декларування доходів.

Перші два питання технічні. А ось третє – чітко лягає в загальний логічний ланцюг податкових новацій 2019–2020 років.

Чого очікувати Україні

Відкинемо економічний сенс. В Аргентині (один зі світових лідерів за кількістю податкових амністій) оголосили дефолт. В Італії податкові амністії з недавніх пір – під законодавчою забороною. Внаслідок податкової амністії в Грузії 2005 року надходження склали рекордних $35 000.

Здається, що в нас сенс інший – така собі підведена межа: «Хто не сховався, я не винен». Тобто, хто не задекларував до години ікс всі доходи й майно, нехай готується до штрафних санкцій і конфіскацій.

Останньою логічної точкою буде встановлення тотального контролю за споживанням і зіставлення його з джерелами доходів згідно з податковою декларацією.

Логічний ланцюг законів № 2692, №2102, №2103, №1210, №1232 говорить чітко про таке: відсутність шансів приховати інформацію про фінансові потоки та майно (зокрема, за кордоном) платника податків з «контрольованим» статусом.

А самі спроби каратимуться величезними штрафами й конфіскаціями. Все в кінцевому підсумку упреться в бенефіціара – громадянина України, якому з огляду на прийняття CRS і КІК доведеться пройти горнило податкового комплаєнсу і фінансового моніторингу в контексті BEPS взагалі та КІК (CFC)/CRS зокрема.

Торкнеться це практично кожного громадянина України в категоріях «підприємець середньої руки» і вище. Результатом стане повна прозорість активів і бізнесів бенефіціарів – українських громадян у фіскальному плані, а також формування потенційно величезної бази для накладення досить істотних штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Це вже встигли відчути на собі вітчизняні підприємці після введення ТЦУ.

Які ж логічні кроки на зустріч податковим новаціям?

Перш за все необхідно докладно проаналізувати зв’язки, що можуть визначатися як «фактичний контроль» і, у відповідний спосіб підготувавшись, самостійно визначити себе «контролером КІК», не чекаючи, коли за допомогою CRS це зробить ДФС.

Адаптувати структуру володіння й управління активами (особливо закордонними) до умов КІК і ТЦУ, розуміючи, що сенс всього цього – вихід на персональне оподаткування фізособи-бенефіціара-контролера.

Бенефіціарам варто впритул зайнятися легалізацією в українському законодавчому полі закордонних активів (підприємств, рахунків, нерухомості). Це ж стосується і українських активів. Необхідно змінити конструкцію зовнішньоекономічної діяльності. На все це відведено 2020 рік.

Джерело

Більше про законопроект 1210

Більше про амністію капіталів