Податкова амністія у цифрах та деталях

опубліковано: 07.07.2021

Рада схвалила прийнятий раніше за основу та дещо доопрацьований закон про податкову амністію.

Основна ідея податкової амністії – це одноразове добровільне декларування тих активів і коштів, які були набуті у минулому без сплати податків в Україні та/або з порушеннями валютного законодавства. Подавши таку декларацію та виконавши певні вимоги, особа сплачує збір до бюджету та звільняється від відповідальності за неподачу декларації та несплату податкових зобов’язань у минулі періоди, що теоретично має сприяти міцному сну такого декларанта та знижувати рівень тривожності.

Крім однозначно позитивних психологічних факторів, у теорії, подання одноразової декларації має важливий прагматичний аспект для того, хто всебічно планує майбутнє розпорядження своїми активами. Світ змінюється: банківська таємниця набуває все більш умовного значення,  фінансовий моніторинг активно функціонує у  переважній більшості країн, а кількість юрисдикцій, що приймають участь у міжнародному обміні фінансовою інформацією, зростає. Будь-яка фінансова установа та навіть бухгалтер, до якого ви звертаєтесь за консультацією, зобов’язані перевірити та дослідити походження ваших коштів. За таких умов, відповідно до основної ідеї  ініціаторів законопроекту, скориставшись правом одноразового декларування, ви спрощуєте у подальшому собі розпорядження такими активами, таке як розміщення коштів на депозитних рахунках,  здійснення інвестування чи купівлю об’єкту нерухомості.

Аналізуємо основні положення проведення податкової амністії, які активи можливо легалізувати та за яких умов, а також остаточні зміни до початкового законопроекту.

Коли?

Строк для подання одноразових декларацій змінено: новий строк  – з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Строк сплати спецзбору  – 30 календарних днів від подання добровільної декларації.

Хто може скористатися добровільним декларуванням?

Особи, що є податковими резидентами України або були податковими резидентами України на момент набуття раніше незадекларованих активів/доходів та мали сплатити певні податкові зобов’язання, але з тих чи інших причин цього не зробили.

Не можуть бути декларантами малолітні та неповнолітні особи, що перебувають на повному утриманні, а також обмежено дієздатні та недієздатні особи.

Окремою категорією, що не має права на дане декларування, є PEP (Politically Exposed Persons – політично значимі особи). До цієї категорії віднесені особи, що подавали або мали подавати декларації відповідно до вимог законодавства про запобігання корупції за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року.

Виключення: особи, котрі подали декларацію для проходження конкурсу на обрану посаду, однак у подальшому цей конкурс не пройшли або не були призначені на посаду.

Які умови пропонуються?

  1. За найменшою ставкою 2.5% можливо задекларувати кошти, розміщені в облігації внутрішньої державної позики у період з 01.09.2021 по 31.08.2022 до подання декларації. Стосовно таких облігацій також існує умова – термін обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.
  2. За ставкою у 5% можливо задекларувати кошти або банківські метали, за умови їх розміщення у банках України. Дана ставка застосовується до інших активів, що зареєстровані в Україні, а також до права грошової вимоги до резидента України. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
  3. Ставка 9% застосовується до валюти, що розміщена на закордонних банківських рахунках, інших активів, що знаходяться за кордоном, та права грошової вимоги до нерезидентів.

Затвердженим законопроектом також надана можливість декларанту скористатися варіантом «розстрочки»  – добровільно збільшити ставку на один відсоток (у випадку з базовою ставкою 2.5% збільшити її до 3%) і натомість сплатити зобов’язання не одним платежем протягом 30 днів з подання декларації, а трьома рівними платежами впродовж трьох років.

Розглянемо на практичному прикладі: якщо у вас мета задекларувати $50.000.000, що зберігаються у закордонному банку, без переведення коштів  в українські банки одноразовий збір до бюджету складе $4.500.000. При розміщенні коштів в українському банку збір становитиме $2.500.000, а при переведені аналогічної суми коштів в облігації внутрішньої позики – $1.250.000.  Однак, крім  об’єктивного цінового критерію, варто дослідити також гарантії та ризики кожного окремого випадку.

Зокрема, варто звернути увагу на положення, згідно якого при розміщенні коштів на банківських спецрахунках у цілях добровільного декларування, банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Одним із аспектів вразливості у дискусіях про проведення амністії капіталів завжди було питання корупційних ризиків – чи не надасть таким чином дана опція можливість недобросовісним посадовцям  задекларувати корупційні кошти. На цей рахунок у проекті передбачена пряма заборона подавати декларацію усім особам, що були зобов’язані у будь-який рік у період з 01.01.2005 подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства. Однак ті особи, що не були призначені або обрані на відповідні посади, а подавали їх лише при проходженні конкурсних процедур, спецдекларацією скористатися можуть.

Відповідно до проекту, готівкові кошти не можуть декларуватися, і на практиці це означає неможливість «попередньо» задекларувати кошти, що також раніше можна було віднести до корупційних ризиків.

Які активи звільнені від подачі спеціальної декларації?

1) нерухоме майно в Україні відповідно до державних реєстрів:

  • квартири – до 120 кв. м (сукупно) чи майнові права на таку квартиру;
  • житловий будинок до 240 кв. м (або будинки сукупно такої площі) чи його незавершене будівництво, за умови права власності на земельну ділянку;
  • нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення площею до 60 кв. м;
  • земельні ділянки у межах нормативів безоплатної приватизації;

2)            один транспортний засіб, що є в реєстрі (однак, спорткари або автобуси сюди не відносяться – встановлені виключення: ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше або ТЗ з об’ємом двигуна ТЗ більше 3000 куб. см, або середня ринкова вартість якого перебільшує 400 тис. грн; мотоцикл – 800 куб. см, літак, гелікоптер, яхта, катер – все це у протилежному випадку підлягає декларуванню (поки що добровільному);

3)            інші активи сумарною вартістю не більше 400 тис. грн.

Що ж фактично означає таке звільнення від подачі спецдекларації?

На певні думки може наштовхнути такий пункт прийнятого законопроекту:

«Особи, які мають право відповідно до цього підрозділу скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених пунктом 10, тобто  – описаному вище переліку».

Отже, амністії капіталів бути. Такий інструмент запускався у ряді країн, і, з огляду на їх досвід, важливо зважено підійти до  його втілення, врахувавши можливі ризики та гарантії.

Джерело:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71231

Читайте далі:

Як тепер стягують борги з банківських рахунків боржників

Податкова амністія: здаватися чи ні

 

Будьте в курсі свіжих новин та подій!



    Зателефонувати Відпривити Email