Парламент продовжив строки одноразового декларування активів

02.09.2022 року набрав чинності Закон № 2616-IX, яким Верховна Рада продовжила на півроку період одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичними особами – до 01 березня 2023 року.

Раніше передбачалося проведення такого декларування до 01 вересня 2022 року.

Що таке одноразове декларування?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених як на території України, так і за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки та/або які не були задекларовані.

Однією з умов декларування є набуття активів протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Особи, які не скористаються можливістю декларування, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності активів, одержаних без сплати податків.

Хто може скористатися одноразовим декларуванням?

• фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
• фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування.

Водночас декларантами не можуть бути:

• особи, які станом на 01 вересня 2021 року є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними чи особи, дієздатність яких обмежена;
• особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції (зокрема, народні депутати України, високопосадовці, державні службовці, посади яких належать до категорії «А» тощо);
• особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Активи, які можуть бути задекларовані

Об’єктами декларування можуть бути активи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або спільної сумісної власності) і знаходяться на території України та/або за її межами, зокрема:

• валютні цінності (крім коштів у готівковій формі);
• нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, включаючи об’єкти незавершеного будівництва);
• транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
• інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
• частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
• цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
• права грошової вимоги, оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги до іншої фізичної особи;
• права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди;
• інші активи фізичної особи.

Об’єктами декларування не можуть бути:

• активи, одержані внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків та зборів, порушень у сфері валютного законодавства та окремих порушень у сфері захисту економічної конкуренції;
• активи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, 366, 367 Кримінального кодексу України;
• активи, які знаходяться на території держави-агресора, чи мають джерела походження з такої країни.

Якщо грошові кошти, майно чи майнові права отримані легально і при їх отриманні було сплачено відповідні податки чи збори, то додатково декларувати їх не потрібно.

Крім цього, є активи, які вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори, тобто їх можна не декларувати. До них належать, наприклад, активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн., квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м. або житловий будинок/будинки площею не більше 240 кв.м., які розташовані на території України.

Порядок декларування активів

Декларант має протягом визначеного строку добровільно подати до податкової інспекції за місцем податкового обліку одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Така декларація подається в електронній формі через електронний кабінет платника податків.

Подання декларації супроводжується сплатою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених законом.

Сума збору залежить від об’єкта декларування та обраного способу сплати збору (одноразовим платежем або частинами).

Українські активи:

Ставка 5% встановлена щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів та корпоративних прав, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

У разі сплати податкового зобов’язання трьома рівними частинами – ставка збору збільшується до 6%.

Іноземні активи:

Ставка 9% застосовується щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках, а також стосовно об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Існує можливість сплати збору трьома рівними платежами із застосуванням ставки 11,5%.

Як альтернативу платник податків може придбати середньострокові та/або довгострокові державні облігації України без права дострокового погашення зі сплатою збору за ставкою 2,5% від їх номінальної вартості.

Особливості декларування валютних цінностей

Найпоширенішим об’єктом декларування є валютні цінності (національна чи іноземна валюта).

Звертаємо увагу, що кошти в національній та іноземній валютах на дату подання одноразової (спеціальної) декларації мають бути розміщені на банківському рахунку. Готівкові кошти не підлягають декларуванню.

Для цього декларанту необхідно відкрити поточний банківський рахунок із спеціальним режимом використання.

02.09.2022 року Постановою Правління НБУ затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Зауважимо, що банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах після їх зарахування на спеціальний рахунок декларанта.

Тож рекомендуємо заздалегідь подбати про наявність документів, що підтверджують офіційні доходи декларанта в обсязі, що відповідає сумі декларування (виписки/довідки про заробітну плату, декларації про майновий стан та доходи, декларації підприємця за минулі періоди тощо) або інші джерела походження коштів (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, позички, договір про надання послуг або виконання робіт тощо).

Переваги та недоліки одноразового декларування

Декларантам, які сплатять у повному обсязі суму одноразового збору, гарантується:

• звільнення від відповідальності за несплату податків (ст. 212, 212-1 КК), підробку документів податкової та/або фінансової звітності (ст. 366 КК) в частині задекларованих активів;
• неможливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та вчинення слідчих (розшукових) дій у зв’язку з придбанням, одержанням, використанням задекларованих активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 212-1 КК України;
• неможливість відкриття провадження щодо самозайнятих осіб у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства.

Ще одним принциповим моментом добровільного декларування доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

Водночас законодавство не містить гарантій неможливості відкриття кримінального провадження та притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками інших злочинів – наприклад, за легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК) або за кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 358, 366, 205-1 КК України.

За необхідності розміщення готівкових коштів на спеціальному банківському рахунку саме банки, а не податкова служба перевірятимуть джерело походження коштів згідно з вимогами фінансового моніторингу. У разі виникнення підозр кошти можуть бути заблоковані.

Додатково зазначимо, що принцип конфіденційності інформації, викладеної в спеціальних деклараціях, не є абсолютним. Так, відомості, які містять в декларації, можуть бути розкриті у випадках, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Стосовно активів, які оподатковуються з різниці між вартістю придбання і ціною продажу (наприклад, корпоративні права), важливо пам’ятати, що їх декларування не формує вартості придбання активів. Тобто, в разі їх подальшого продажу доведеться сплатити податки з їх повної вартості, якщо відсутнє документальне підтвердження вартості придбання зазначених активів.

Юристи та консультанти K.A.C. Group допоможуть оцінити ризики декларування активів у кожному індивідуальному випадку та будуть раді надати консультацію та юридичну допомогу з питань заповнення та подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.