Податкова отримає вільний доступ до рахунків і сейфів клієнтів банків

Вже з наступного року податкова за письмовим запитом зможе отримувати розгорнуту інформацію про операції по банківських рахунках і вмісту сейфів підприємств і громадян. «Мінфін» розбирався, якими правами держава збирається наділити фіскалів, для чого це потрібно і у що може вилитися.

Банківську таємницю вирішили відредагувати

Перше вкидання про розширення повноважень податкової на початку осені зробив Глава ради Нацбанку Богдан Данилишин. На своїй сторінці в фейсбук він написав про необхідність переглянути підходи до визначення банківської таємниці і спростити доступ податкових органів до інформації про рахунки економічних суб’єктів. Таким чином, держава зможе ефективніше боротися з тіньовою економікою.

Зараз за письмовим запитом податкова може отримати від банку лише інформацію про наявність рахунку. Якщо фіскали хочуть дізнатися більше, їм доводиться звертатися до суду. А це, нерідко, ще та морока. «Суди хочуть бачити реальні підстави для надання інформації, захищеної банківською таємницею. І коли податківці намагаються отримати таку інформацію, не дуже старанно обгрунтовуючи свої зазіхання, суди їм відмовляють», — пояснює  керуючий партнер АО «Suprema Lex», адвокат Віктор Мороз.

У пресслужбі ДПС «Мінфіну» поскаржилися, що такі обмеження сильно заважають якісному проведенню перевірок. Оскільки звужують можливості збирання доказів податкового порушення. Як результат — отримують значну кількість адміністративних і судових оскаржень результатів перевірок.

Розширення повноважень з доступу до банківської таємниці призведе до «поліпшення якості валютного контролю; виявлення незадекларованих доходів фізичних осіб та доходів, що підлягають декларуванню або оподаткуванню», — резюмували в пресслужбі ДПС.

Правознавці кажуть, що інформація про рух коштів на рахунками громадян цікава податківцям не менше, ніж дані про банківські операції підприємств.

«Така інформація може цікавити податківців, щоб виявляти факти ухилення від сплати податків фізичними особами. Йдеться про випадки, коли вони отримують оплату за свої послуги на особисті рахунки, а в подальшому не декларують такі доходи і відповідно не платять з них податки », — пояснює юрист ЮФ «Ілляшев та партнери» Ніна Бец.

Пост Данилишина виявився лише вершиною айсберга, за якою велася активна законодавча робота. І результати цієї роботи вже найближчим часом будуть розглянуті в сесійній залі.

З боржниками церемонитися не будуть

Свій внесок в наступ на банківську таємницю зробив уряд. Нові повноваження податківців передбачені в пакеті податкових змін, які традиційно подаються разом з проектом бюджету на майбутній рік (законопроект №4101).

Положення цього документа дозволяють податковій за письмовим запитом отримувати інформацію про наявність грошей на рахунках і в банківських сейфах. Але мова йде тільки про дані по боржникам, щодо яких у фіскалів є рішення суду про безспірне списання.

Тобто доступ за запитами податкових органів буде надаватися до банківської таємниці всіх клієнтів банків, у яких є податковий борг і по ньому прийнято рішення суду. Це стосується юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та простих громадян.

У Мінфіні таку норму не вважають порушенням банківської таємниці. «Не думаю, що хтось в правовій державі може заперечувати обов’язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тому шум про спробу Мінфіну скасувати «священну» банківську таємницю безпідставні», — написала в своїй колонці для «Інтерфакс-Україна» заступник міністра фінансів Світлана Воробей.

Однак все не так просто: законодавчі норми виписані так, що вже відкривають можливість для зловживань.

«Ні законопроекті, ні в профільному Законі «Про банки і банківську діяльність», ні в нормативці НБУ не потребують надання копії рішення суду, на підставі якого складається запит про доступ до банківської таємниці. Тому може виникнути ситуація, коли буде розкриватися банківська таємниця на запит податкового органу, в основі якого лежить рішення суду, яке не належить до даного платника податків-клієнта банку», — побоюється керівник департаменту, адвокат Gramatskiy & Partners Ігор Реутов.

Наступним кроком після отримання інформації може стати негайне списання коштів з рахунку (або вилучення з сейфа) боржника незалежно від суми і терміну оплати.

«Зараз таке право податкова має, якщо податковий борг перевищує 5 млн. гривень і його несплати протягом 90 днів. Законопроект скасовує такі обмеження і поширює право податківців на будь-який податковий борг. Це поставить в особливо невигідне становище тих платників податків, перед якими існують борги в частині відшкодувань податків з боку держави», — уточнює Ігор Реутов.

У поле зору податкової потрапляють всі

Ще більш радикальні зміни в процедурі доступу фіскалів до банківської таємниці пропонують депутати. 8 вересня представниця фракції «Слуга народу» та голова підкомітету з питань правового забезпечення діяльності податкових органів Дар’я Володіна зареєструвала у ВР зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» (законопроект 4073).

Документ складається усього з однієї новації. Податкові органи отримують право за письмовим запитом отримувати інформацію про стан банківських рахунків громадян, ФОПів і компаній за будь-який проміжок часу із зазначенням контрагентів і призначень платежів.

Причому, це стосується і тих банківських клієнтів, які є зразковими платниками податків.

Останні події показують, що і законодавча, і виконавча гілки влади, та й НБУ сходяться в тому, що принципи банківської таємниці потрібно переглядати. А точніше — розширювати можливості податкової. І зараз питання лише в тому, як далеко влада готова просунуться в цьому напрямку.

Чому податковій не можна потурати

Аргументи влади виглядають досить переконливо: держава має працювати над тим, аби забезпечити повноту сплати податків. До того ж наступ на банківську таємницю – світовий тренд. Але правознавці категорично проти наступу на банківську таємницю.

«Сьогодні відкривати нашим податківцям можливість легкого доступу до інформації про рух коштів передчасно. Адже існує ризик, що така інформація буде використовуватися не для основних цілей», — говорить Ніна Бец з ЮФ «Ілляшев і партнери».

Проблема в тому, що на відміну від клієнтів банків розвинених країн наші підприємства і громадяни не мають у своєму розпорядженні ефективного судового захисту. Додамо до цього високу корумпованість і отримаємо найнебезпечнішу суміш.

«У більшості випадків інформація за рахунками фізосіб та суб’єктів господарювання використовується за призначенням (з метою боротьби з ухиленням від сплати податків). Проте, відомі випадки зловживання з боку податківців, коли відповідна інформація продається конкурентам або дозволяє ініціювати безпідставні кримінальні провадження. На щастя, такі випадки поодинокі«, — говорить Віктор Мороз з»Suprema Lex».

Та зараз ніхто не може гарантувати, що після спрощення доступу до банківської таємниці такі випадки не почастішають. Крім того, експерти попереджають, що проблеми у клієнтів банків можуть виникнути і з інших причин.

Керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша бачить ризики в тому, що по кожній операції на рахунку (зарахування або витрати) яка не відповідає доходу, що декларується, у співробітників податкової можуть виникнути питання до власника банківського рахунку. За питаннями можуть виникнути перевірки, а за результатами перевірки можуть нараховуватися штрафи і застосовуватися інші санкції. Якщо масштаб питання великий, може виникнути ризик кримінального переслідування.

«Але, по-перше, співробітник ДФС часто не має належної кваліфікації, щоб визначити комерційний сенс тієї чи іншої операції. Якби мав, то був би не клерком у податковій, а підприємцем. По-друге, високий ризик використання отриманої інформації тим же співробітником ДФС в особистих цілях практично без будь-якої відповідальності», — резюмує Володимир Гаркуша.

Але є великі сумніви, що депутати захочуть взяти до уваги ці конрагрументи, коли розглядатимуть відповідні законодавчі ініціативи в сесійній залі. Хіба що у них самих спрацює інстинкт самозбереження.

Джерело

Як банкіри виявляють серед своїх клієнтів відмивачів брудних грошей

Особливості оподаткування-2020