Воєнний стан як форс-мажорна обставина

Внаслідок початку війни в Україні багато суб’єктів господарювання вимушені були перейти на особливий режим роботи або тимчасово зупинити роботу. З цим може бути пов’язана повна або часткова неможливість виконання ними своїх зобов’язань за договорами, укладеними з контрагентами. Чи є введення правового режиму воєнного стану форс-мажорною обставиною та якими є його наслідки – розглянемо нижче.
Поняття та підтвердження форс-мажорних обставин
Саме поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) міститься у ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та до них, безумовно, належать військові дії, оголошена та неоголошена війна.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
При цьому слід зазначити, що на офіційному веб-сайті Торгово-промислової палати України (далі – ТПП України) наразі розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 р., який можна завантажити у форматі PDF та роздрукувати (посилання https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf).
Цим листом ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року No64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ТПП України зазначає, що видання зазначеного листа покликане спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та позбавити необхідності звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП із відповідним пакетом документів для отримання сертифікату.
При цьому підприємство має право звернутися також і за отриманням відповідного сертифікату у разі такої можливості.
Порядок повідомлення про форс-мажорні обставини
Строки та порядок повідомлення про форс-мажорні обставини встановлюються безпосередньо у договорах із контрагентами. Також договором можуть передбачатися спеціальні положення, наприклад про звільнення сторін (або однієї сторони) відзобов’язань, оплат і т.д. на строк тривання форс-мажорних обставин.
У зв’язку із цим необхідним є аналіз кожного окремого договору, за яким у суб’єкта господарювання виникла неможливість виконання зобов’язань.
Наслідки форс-мажорних обставин
Наявність форс-мажорних обставин може бути підставою звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань. При цьому такі обставини не позбавляють обов’язку виконати зобов’язання в цілому з огляду на зміст ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.
Окрім цього, положення договору можуть містити норми щодо того, що у разі певної тривалості форс-мажорних обставин (наприклад, 30 днів, місяць, два місяці тощо) договір може бути припинено (в односторонньому порядку або за домовленістю сторін), може бути також визначений порядок взаєморозрахунків у такій ситуації.
При цьому варто також наголосити на тому, що факт існування форс-мажорних обставин не є сам по собі підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.
Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/9258/20 з посиланнями на іншу судову практику зазначено, що:
– форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов’язання;
– доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Отже, окрім підтвердження самого факту наявності форс-мажорних обставин, суб’єктам господарювання необхідно також зосередитися на закріпленні доказів, які б аргументували спричинення такими обставинами неможливості виконання конкретного зобов’язання.