Вступила в силу Методологія визначення кінцевого бенефіціарного власника юросіб

3 жовтня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів і Національного банку від 19 вересня № 1011, якою затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

Пресслужба Міністерства фінансів повідомила, що Методологія є нормативно-правовим документом, що наразі є першим керівництвом подібного типу в світі. Визначення КБВ та обов’язок інформування відповідних органів про бенефіціарів обумовлені вимогами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементацією в законодавство України міжнародних стандартів фінмоніторингу FATF.

Мета Методології

Методологія встановлює на рівні країни єдиний підхід до встановлення реальних власників компаній – механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.

З метою ідентифікації КБВ Методологія пояснює, як визначити:

• методи, способи, шляхи з’ясування ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи;

• принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.

Етапи визначення КБВ

1) дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень чи здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння;

3) дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю/володіння), у випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи – правового утворення, подібного до трасту. Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

4) здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування отриманої інформації;

5) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Юридичні особи, на яких розповсюджується застосування Методології

• неприбуткові організації;

• інститути спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;

• партнерство, створене відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;

• повне та командитне товариство.

Текст Методології