У новому складі правління Банку Кіпру 6 громадян рф: що не так у роботі FATF

Аби надалі отримувати макрофінансову допомогу від ЄС та інтегруватися до Євросоюзу, Україна має привести своє антивідмивне законодавство у відповідність із європейськими стандартами. Але і воно має чимало прогалин, які дозволяють росії, як спонсору тероризму, залишатися безкарною. Про це у колонці для «Мінфіну» пише Володимир Гаркуша, керуючий партнер КАС Груп.

Аби надалі отримувати макрофінансову допомогу від ЄС та інтегруватися до Євросоюзу, Україна має привести своє антивідмивне законодавство у відповідність із європейськими стандартами.

Однією з вимог Єврокомісії та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) була ратифікація правил Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). 19 вересня 2023 року Кабінет міністрів схвалив відповідний законопроєкт.

Коментуючи цю подію, прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що «Україна приєднається до робочої групи щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях» і продовжуватиме імплементацію стандартів FATF. «Виконуємо умови отримання макрофінансової допомоги від ЄС та зобов’язання на шляху до членства в Євросоюзі», — сказав голова уряду.

Верховна Рада підтримала Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу»; Закон «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму»; Закон «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення“ щодо захисту фінансової системи України від держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843».

Як на вторгнення рф в Україну відреагувала FATF

FATF, як уособлення європейського авангарду боротьби з брудними грошима, має свої внутрішні безкомпромісні процедури й правила, які повинні діяти і у взаємних стосунках із партнерами.

А про що говорять факти? У березні та квітні 2022 року FATF опублікувала заяву про те, що російське вторгнення в Україну суперечить основним принципам FATF, спрямованим на сприяння безпеці, захисту та цілісності світової фінансової системи. У червні 2022 року FATF оголосила, що росія більше не може займати керівні чи консультативні посади, або брати участь у прийнятті рішень щодо встановлення стандартів, процесів експертної оцінки організації, управління та питань членства.

У жовтні 2022 року FATF наклала додаткові обмеження на росію, зокрема, заборонила їй брати участь у всіх поточних і майбутніх проєктах та засіданнях організації, та її регіональних партнерських органів.

У лютому 2023 року, у зв’язку з повідомленнями про торгівлю росією зброєю з юрисдикціями, що перебувають під санкціями ООН, а також зловмисною кіберактивністю та триваючим вторгненням в Україну, FATF оголосила про своє рішення призупинити членство країни-агресорки. Тобто, фактично, організація позбулася її впливу на свою роботу.

Чому не працює резолюція Європарламенту про визнання рф спонсором тероризму

А далі? Росія вчинила безліч базових порушень, передбачених регламентами FATF, за найменші з яких країна мала автоматично потрапити до «чорних» санкційних списків. Одне з основних — фінансування тероризму. Адже Європарламент прийняв резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму. Із тексту резолюції: «У світлі вищезазначеного, Європарламент визнає росію державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму». Але, як зазначила головуюча Європарламенту пані Йоганссон, наразі у Євросоюзі немає правової бази для визнання третьої країни державою, яка підтримує тероризм.

Немає і документів, які б регламентували санкції щодо держави-спонсора тероризму або якось описували правила взаємодії з такими країнами. Тому резолюція Європарламенту поки не матиме жодних юридичних наслідків для росії.

Чому рф досі не в «чорному» списку FATF

Однак, Євросоюзом оголошено про 11 пакетів санкцій, включно з відлученням від SWIFT Сбербанку, Московського кредитного банку та Россельхозбанка. Міжнародним компаніям заборонено надання в росії бухгалтерських та консультаційних послуг, послуг зі зв’язків із громадськістю. Тобто чітко визначений акцент, що відтепер російська банківська система (в частині валютних операцій) працює не в притаманному для усіх країн режимі, і за цим процесом відсутній контроль з боку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Ба більше, керівництво росії само визнало, що повністю фінансувало ПВК «Вагнер» (визнана терористичною організацією) на суму 1 млрд доларів, а також співпрацює з країнами, що перебувають під санкціями ООН і внесені до «чорного списку» FATF, — Іраном і Північною Кореєю.

Це є більш ніж переконливі підстави для FATF — організації, що сприяє безпеці, захисту та цілісності світової фінансової системи і запобігає фінансування тероризму, аби включити росію до свого «чорного» списку.

Такий крок мав би наслідки не менші, якщо не більші, аніж відключення від системи SWIFT декількох провідних банків рф. Результатом міг би стати колапс грошових потоків країни-агресора не тільки в сенсі проблем у російських банків із банками-кореспондентами, а й з усіма фізичними і юридичними особами — резидентами рф, дотичними до міжнародної торгівлі.

І щось сталося? А нічого. Незважаючи на наполегливі заяви України, ні в червні 2023 року, ні на пленарному засіданні, яке відбулося в Парижі у жовтні, не було прийнято рішення про внесення росії ні до «чорного», ні до «сірого» списків FATF.

Ба, навіть більше! До «сірого» списку FATF на цьому засіданні було включено Болгарію — відомого світового посередника на ринку озброєнь, яка в законний спосіб організувала поставку військової техніки до України, як пів Європи разом. І Хорватія, яка організувала перспективну транспортну логістику для українського зерна через свій порт Рієку.

Зайвими на цьому святі транспарентної справедливості від FATF стали бізнесмени з двох східних окупованих та Миколаївської і Запорізької областей. Під банківські обмеження, в контексті відповідних санкцій, потрапили бізнеси окупованих росією територій. В багатьох європейських банках запроваджені додаткові compliance-процедури і due diligence щодо клієнтів, наприклад, із міст Запоріжжя або Миколаєва, які не є, не були і ніколи не будуть окупованими.

На цьому фоні, якось без особливих заперечень з боку контролюючих європейських структур і FATF, відбулися цікаві події на Кіпрі. В новому складі правління Банку Кіпру (Bank of Cyprus) тепер шестеро громадян росії, а контрольний пакет кіпрського банку розвитку CDB Bank було викуплено групою інвесторів із рф.

Джерело