Фіскали націлилися на закордонні рахунки та бізнес українців

опубліковано: 09.10.2020

Держава хоче знати всі фінансові секрети своїх громадян. Вишенькою на торті повинен стати закон про податкову амністію, після затвердження якого надбанням контролюючих органів стане інформація про закордонні активи українців.

Про те, що стоїть за податковою амністією, яка готується, в статті для «Мінфіну» розповів керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.

 

Вітчизняне законодавство планомірно рухається в бік посилення контролю над доходами громадян. Такий рух простежується досить чітко, якщо подивитися на свіжі закони і проекти, що готуються до розгляду:

закон № 2692 імплементує міжнародний стандарт MLI (контроль за пасивними доходами нерезидентів),

закони №322-IX та № 323-IX обумовлюють автоматичний обмін інформацією між контролюючими органами України та інших країн (CRS, FATCA),

закон № 466-IX регулює оподаткування контрольованих резидентами України іноземних компаній (КІК),

закон № 361-IX підсилює функції фінансового моніторингу

законопроект №1232 про податкову амністію.

Що це означає

  1. Імплементація в українське законодавство повноцінної системи автоматичного обміну інформацією (CRS) дозволяє українським фіскалам отримувати як оперативну, так і ретроспективну (!) інформацію про закордонні активи податкових резидентів України. Йдеться про корпоративні права, цінні папери, банківські рахунки, рухоме і нерухоме майно.
  2. Прив’язка зарубіжних бізнесів і активів до українських контролерів (бенефіціарів) через контрольовані ними іноземні компанії (КІК) та BEPS (дії щодо запобігання виведення доходів з-під оподаткування). У тому числі і з метою ув’язки українських бізнесів з КІК через єдиного бенефіціара (контролера) і вихід на контроль зовнішньоекономічних операцій в контексті ТЦО (трансфертного ціноутворення).
  3. Можливість легалізувати зарубіжні бізнеси та активи через закон про нульове декларування. Проект закону 1232 планується прийняти до кінця 2020 року. А саму процедуру проходження «податкової амністії» розтягнути на 2021-2022 роки. Голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев заявляє про 2021 рік, як кінцевий, після якого почнеться тотальний пошук нелегалізованих активів.
  4. Подальше оподаткування доходів від легалізованих зарубіжних бізнесів і активів на рівні контролерів (бенефіціарів) в Україні. На тлі максимально розширеного тлумачення визначення «центр життєвих інтересів», коли зміна місця податкової резидентності не матиме сенсу.
  5. Законодавчо встановлений тотальний контроль над витратами. Контролери оцінюватимуть, чи співвідносяться витрати з задекларованими доходами через персональний електронний кабінет платника податків. Частково це вже реалізовано в нещодавно прийнятому законі №2524. Зміни 2020 року до Закону № 361-IX розширили не тільки базу, але функції і відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (нотаріуси, адвокати, аудитори, банки, КУА).

 

  1. Результатом стане створення найширшої практики застосування податкових санкцій за неподання/несвоєчасне подання/спотворення даних в численних звітах і деклараціях. При цьому — з виходом на контролера (бенефіціара), тобто на його майно, як за кордоном, так і в Україні. Як варіант тиску — обмеження в розпорядженні майном, пересуванні, кримінальне переслідування.

Амністія за принципом: «не хочеш – змусимо»

Ключовою в цьому ряду повинна стати податкова амністія. Ідеологи законодавчих новацій переконують, що вона дозволить наповнити бюджет надходженнями від амністованих активів, а також залучити інвестиції за рахунок повернутих капіталів.

За фактом мова йде про можливість не просто законно легалізувати капітали, з яких не були сплачені податки, а й відбілити активи сумнівного походження. Автори законодавчих новацій в коментарях, звичайно, уточнюють, що легалізувати «брудні» гроші буде неможливо.

Але текст самих документів говорить про зворотнє. У проекті №1232 прямо сказано: «… такі доходи вважаються амністованими без будь-яких додаткових умов,… податкова перевірка джерел походження таких доходів не проводиться».

З іншого боку, сама «добровільність» амністії, що готується, буде досить умовною. З повноцінним впровадженням автоматичного обміну інформацією ховати активи буде безглуздо і боляче, з точки зору можливих наслідків. Глобальна мета новацій, що готуються, — добровільно-примусово «вивести на світло» активи, які вже в робочому порядку оподатковувати.

Проігнорувати бажання держави буде складно. Наприклад, штраф за незадекларовану КІК складе 2 000 000 грн за штуку. Пряник — мінімальні ставки податків з легалізованих активів. Президент Володимир Зеленський, наприклад, говорив: «… якщо є нерухомість або інші об’єкти у людини, потрібно попускати, і можна нерухомість амністувати під менший відсоток, або навіть під 0%».

Очевидно, ця пропозиція може увійти в підсумковий закон про податкову амністію. Данило Гетманцев нещодавно розповів, що основні принципи проведення нульового декларування вже визначені і зараз профільний комітет очікує президентський варіант законопроекту.

 

Два варіанти легалізувати закордонні активи

Поки ж в Раді зареєстровано два законопроекти на цю тему. Обидва вони передбачають декларування зарубіжних активів: законопроект профільного комітету № 1232 і альтернативний депутата Ніни Южаніної № 1232-1.

Перший дає можливість за 5% одноразово легалізувати активи як «вдома», так і за кордоном. Другий пропонує з зарубіжних активів сплатити податок за ставкою 9%. «Кеш» у першому варіанті узаконюється за 10%, у другому — під 18%. Таким чином, можна буде обілити і неіснуючі ще гроші — на майбутнє, щоб потім не виникало питань.

Вартість легалізації великих сум можна буде зменшити через розміщення їх в ОВДП. В цьому випадку потрібно буде сплатить тільки 2,5. Активи вносяться в спеціальну декларацію, яка подається до кінця 2021 року. Ця декларація передбачає не тільки легалізацію доходів, з яких не були сплачені податки, а й активів, які були придбані на такі доходи. Підтвердження джерел придбання активів не буде потрібно.

 

У нещодавньому своєму інтерв’ю Данило Гетьманцев нагадав, що з введенням головного стандарту BEPS — CRS (автоматичний обмін інформацією) держава в будь-якому випадку виявить власника активів, які не пройшли податкову амністію, зі всіма витікаючими наслідками.

Другий варіант легалізації зарубіжних активів — використання ст.170.13′ Закону № 466-IX. Вона передбачає можливість не платити податок із зарубіжних активів — контрольованих іноземних компаній, якщо вони будуть ліквідовані.

У цьому випадку теж потрібно буде подати спеціальну декларацію із зазначенням активів ліквідованої компанії, інформацією щодо неї та її фінансовий звіт з аудиторським висновком. Відповідна стаття закону не містить застереження про те, що власнику КІК не потрібно підтверджувати джерела походження активів.

Але є один нюанс: дія закону поширюється на легалізовані активи тільки в разі дотримання всіх його вимог. Тобто податкова все ж може накладати штраф на задекларовані активи, якщо, наприклад, хоч один документ буде надано невчасно.

Крім того, і законопроекти про податкову амністію, і вже діючий закон про КІК залишають без відповіді безліч питань. А це означає вже створюють потенційні конфлікти між учасниками деклараційної кампанії та податковими органами.

Ось деякі з них. Куди подіти 1,5% військового збору у випадках з обома законами? Як оцінювати зарубіжну амністовану нерухомість при обчисленні податку? У проекті 1232 чітко йдеться про перерахування амністованих грошей з рахунків іноземних банків в українські (або в ОВДП), а в Законі № 466-IX цієї вимоги немає. Що робити з розміщеними пакетами акцій на зарубіжних фінансових майданчиках? Повертати? Куди?

 

Кого це торкнеться

Вирішувати ці проблеми змушені будуть не тільки олігархи, як може здатися на перший погляд, але і сотні представників українського середнього класу. Оскільки багато хто теж володіє власністю, яка підпадає під термін «зарубіжні активи». Ось найпоширеніші варіанти:

1.Банківські рахунки в зарубіжних банках, які були відкриті особисто. Така собі заначка «про всяк випадок», яку можна використовувати при відвідуванні європейської (і не тільки) країни. На рахунку може бути і декілька сотень євро — це не важливо. Розмір сум для українського законодавства значення не має.

  1. Нерухомість. Показова кількість ресторанчиків, готелів і СТО, наприклад, в тій же Словаччині, що належать громадянам України. Або кількість машин з львівськими та закарпатськими номерами біля апартаментів в хорватській Істрії, власниками яких є наші співвітчизники.
  2. Торговельні інтернет-майданчики, на яких продається все, що завгодно — від американських автомобілів до квітів. Більшість з них працюють через платіжні системи в зарубіжних банках.
  3. «Сервісники» з великою часткою зарубіжних споживачів. І це не тільки горезвісні IT-шники, а й ті ж аутсорсери, перш за все: дизайнери в різних сферах, маркетологи, коучери тощо. Вони задіюють системи типу PayPal і платіжні карти в зарубіжних банках.

 

Слід згадати, що розмір штрафів за незадекларовані вчасно зарубіжні активи і неподання за ними декларацій і звітів однакові за розміром для олігархів і звичайних громадян.

Часу для прийняття рішення про варіанти легалізації зарубіжних активів формально залишилося менше року. Одночасно доведеться замислитися і над побудовою моделі отримання легальних доходів від своїх зарубіжних активів з оптимальними податковими виплатами вже на перспективу.

Читайте також:

Особливості оподаткування-2020

Податкова отримає вільний доступ до рахунків і сейфів клієнтів банків

Наслідки реєстрації компанії в юрисдикції з “чорного” списку ЄС

Офшорна реформа: про загальну «картину світу» для українських бенефіціарів

Податкова амністія. А навіщо?

Міжнародне податкове планування та структурування

Будьте в курсі свіжих новин та подій!



    Зателефонувати Відпривити Email